Розлучення батьків -

стрес для дітей

Розлучення батьків... Чи можна назвати цю неприємну подію одним словом? Можна, і слово це - стрес. Стрес для всіх, хто залучений в процес. Для дорослих, і тим більше для дітей, яким дуже непросто пояснити, чому мама і тато більше не хочуть жити разом.

Як сказати дітям? Діти не можуть залишитися байдужими до розриву двох найближчих для них людей. Як правило, діти (особливо маленькі) переживають розставання батьків дуже важко і сподіваються, що тато з мамою помиряться. Однак в деяких випадках розлучення дає дітям можливість зітхнути з полегшенням. Зазвичай така реакція - наслідок затяжних скандалів і сварок в сім'ї. Діти від природи наділені чуйністю, тому цілком здатні помітити, що батьки нещасливі разом. У будь-якому випадку, потрібно постаратися по можливості захистити їх від негативних переживань, пов'язаних з розлученням. Отже:

- Будьте делікатні. Таке несподіване потрясіння може на довгі місяці, а то й роки вибити дитину з колії. З яких би причин не відбулося розлучення, краще готувати дитину до цієї події поступово. Варто спокійно і заздалегідь пояснити, що мама з татом вирішили пожити окремо, але це ніяк не відіб'ється на їх любові до сина або дочки.

- Поважайте один одного. Як правило, при розлученні неминучі конфлікти і з'ясування відносин. Постарайтеся позбавити від цього дитину. Не намагайтеся принизити один одного в її очах. Намагайтеся відгукуватися про чоловiка шанобливо, навіть якщо рішення піти з сім'ї належить йому. Дитина підросте і все розсудить сама. Нав'язуваний ззовні негатив по відношенню до іншого з батьків може створити в дитячій душі найскладніші суперечності. Наприклад, дитина любить тата, але мама каже, що той - зрадник і негідник.

Що відчуває дитина? Психологи стверджують, що сприйняття розлучення розрізняється залежно від віку дитини. У дітей від півтора до трьох років розрив між батьками може викликати сильний страх самотності, сприяти різким змінам настрою і навіть провокувати відставання в розвитку. Маленьким дітям буває непросто зрозуміти мотиви, які рухають дорослими. Часто діти звинувачують себе в тому, що батьки вирішили розлучитися.

Малюки від трьох до шести років зазвичай дуже переживають через те, що не здатні вплинути на ситуацію. Їх мучить постійна тривога і невпевненість у власних силах. Школярі 6-12-ти років нерідко сподіваються на те, що в їх силах помирити батьків. У цьому віці зазвичай формується власний погляд на ситуацію, і вони можуть звинувачувати в розлученні одного з батьків. Стрес, викликаний від'їздом батька або матері, може спровокувати розвиток різних фізичних нездужань.

Як їм допомогти?
- Попросіть родичів дотримуватися нейтралітету. Іноді бабусі, дідусі, дядьки й тітки не соромляться у висловах, не шкодують барвистих і невтішних епітетів при описі одного з батьків. Уявляєте, що відчуває дитина в такі моменти?
- Постарайтеся залишитися друзями з колишнім чоловіком. Цивілізоване розлучення ранить дитину набагато менше. Взаємні образи і докори батьків наносять серйозну душевну травму.
- Не робіть дитину засобом шантажу. На жаль, один з батьків нерідко шантажує іншого дитиною. Грати на почуттях колишнього чоловіка (дружини чи дитини, між іншим, теж) - не кращий вихід.
- Приділяйте дитині більше уваги. Читайте разом казки, гуляйте в парку, катайтеся на ковзанах. Якщо у дитини після розлучення батьків збережеться можливість тісного спілкування з кожним з них, вона зможе швидше оговтатися від стресу.
- Відпочивайте разом. Якщо ви, незважаючи на розлучення, зберегли з колишнім чоловіком цивілізовані відносини, можна як і раніше проводити вихідні всією сім'єю. Спільні походи в ляльковий театр або кафе переконають дитину в тому, що гармонійні відносини між батьками можливі навіть в такій кризовій ситуації.

• Очiкування малюка
• Новонароджений
• Перший рiк життя
• Вiд року до трьох
• Вiд трьох до семи
• Одяг та iграшки
• Домашнi тварини
• Подорож з дитиною