Як боротися

з дитячими кошмарами

Дитячі кошмари і неспокійний сон - дуже поширене явище. Як і чим допомогти дитині, якщо вона боїться і навіть прокидається ночами? Зайве турбуватися з приводу дитячих кошмарів батькам не варто. Це властиво всім дітям в певному віці в більшій чи меншій мірі. У віці 4-5-ти років кожна третя дитина показує незначні порушення сну - будь то поверхневий і переривчастий сон або нічні кошмари. Але будь-які травмуючі події в житті - раптова подія під час сну (гучні звуки, падіння), переїзд на нове місце, конфлікт з батьками або вчителями - відразу ж відбивається на якості сну.

Внаслідок якоїсь події дитина може почати прокидатися ночами, насилу засипати або бачити неспокійні сни. Що, природно, відбивається на самопочутті. Організм не встигає відновлюватися за ніч, і протягом дня загальний тонус знаходиться на низькому рівні. Падає активність, уважність, насилу вдається зосереджуватися і концентруватися на діяльності. Маленькі діти починають вередувати, а старші стають дратівливими. І в цей час батьки можуть допомогти своїй дитині більше, ніж будь хто.

Що робити? По-перше, дитині важливо бачити, що ситуація знаходиться під контролем. Ви - доросла людина, знаєте, що відбувається і тому спокійні. Якщо будете нервувати і переживати, драматизувати ситуацію, а ще гірше - дратуватися на дитину, це тільки підкріпить відчуття невпевненості і небезпеки, яке призводить до порушення сну. Будьте спокійні і впевнені в собі. Уже цього буває достатньо для того, щоб поступово сон відновився.

По-друге, обіймайте дитини, гладьте, говорiть ніжні слова кожен раз, коли для цього є можливість - протягом дня або перед сном. Всі ми спочатку сприймаємо світ тільки через тактильні відчуття, і пам'ять про них дуже сильна. Коли дитина в розбалансованому стані, вона ніби стає ще молодшою. І тілесний контакт повертає впевненість того періоду, коли вона зовсім крихтою лежала у мами на руках.

По-третє, розмовляйте з дитиною. Діти не люблять говорити про свої кошмари. Розмовляйте про все, що з нею відбувається, і вона сама стане розповідати про те, що турбує, про свої страхи, переживання. Так люди влаштовані - ми завжди говоримо тільки про те, що нас хвилює, навіть якщо хочемо це приховати. Хлопчики говорять про вподобану дівчинку. Вони постійно говорять тільки про цю дівчинку, яка б інша тема не виникала. Так і в усьому іншому. Про що б ви не говорили, дитина буде розповідати про те, що її турбує в даний момент. Треба тільки уважно слухати. І в цьому кілька позитивних ефектів відразу - дитина буде промовляти свої страхи і вони зменшуватимуться, а ви будете знати, що саме є причиною неспокійного сну.

По-четверте, вірте своїй дитині. Якщо вона каже, що чогось боїться, значить, так і є. Якщо навіть вам здається, що цей страх не може існувати. Пам'ятайте, що для дитини він справжнісінький. Ставтеся серйозно до того, що вона говорить. Тоді буде відчувати вашу підтримку, а не залишиться один на один зі своїм страхом. Часто наші страхи здаються нам великими драконами, і ми не йдемо до печери, де вони живуть, тому що боїмося. Але, як правило, коли ми підходимо туди і хочемо його побачити, з печери виходить маленький ослик з великими сумними очима.

Якщо ви знаєте, чого боїться дитина, допоможіть їй познайомитися зі страхом. Якщо дитина дошкільного віку, ви можете розповідати їй казки або грати в ігри, придумані на тему страху. У них повинен бути герой, схожий на дитину, і страшна ситуація, в яку він потрапляє. Підсумком гри-казки повинен бути вихід з цієї ситуації. Якщо дитина боїться темряви, візьміть її за руку і спокійно разом обійдіть кімнату, заглядаючи в усі кути.

Якщо дитина - вже школяр, її провідна діяльність - це пізнання світу через інформацію. І ви можете разом розбирати ситуації з наукової точки зору. Наприклад, після падіння метеорита деякі діти, які стали мимовільними свідками цієї події, ще довгий час відчували страх. За даними місцевих психологів, діти стали надмірно неспокійні, важко засинають, прокидаються вночі від кошмарів. Як і чим в такій ситуації можуть допомогти дитині батьки?

Один з виходів з ситуації - проговорити детально саме явище, його причини та наслідки. Розкажіть дитині, що таке метеорит, що таке сон, що таке землетрус. Справа в тому, що коли явище стає відчутним і описаним, воно перестає мати непідвладну силу і з ним можна впоратися. Але якщо протягом декількох місяців нічний сон після якоїсь події не відновлюється, краще звернутися до фахівця. Особливо чутливо ставтеся до своїх дітей, якщо їм 6-10 років. Тривале порушення сну може бути пов'язано з розвитком неврозу, і в цій ситуації варто звернутися до спецiалiстiв.

• Очiкування малюка
• Новонароджений
• Перший рiк життя
• Вiд року до трьох
• Вiд трьох до семи
• Одяг та iграшки
• Домашнi тварини
• Подорож з дитиною