Психологічні прийоми

для підтримки перед іспитами

Емоційна підтримка батьків значно підвищує успiшність дітей під час іспитів. Потрiбно втручатися й підтримувати їх. Ось, наприклад, простi психологічнi прийоми.

Скласти план підготовки. За кілька днів перед іспитом треба запропонувати дитині разом розробити план підготовки (сучасним дітям це цікаво): скільки завдань з кожного предмету виконувати за день, щоб залишався час на вiдпочинок i улюблені заняття.

Треба вибрати той час, коли дитина досить бадьора, проговорити все і намітити режим дня. Коли з'явиться відчуття, що вона контролює себе, сама може поставити мету і досягти результату, тодi перестане хвилюватися. Ситуація буде передбачуваною і контрольованою. Важливо, щоб план був складений дитиною, а не дорослими. Але вони можуть допомагати.

Не накручувати ситуацiю. Ні в якому разі не можна збільшувати тривогу з приводу іспиту розмовами типу: «Незабаром іспити, що ти робитимеш...» Або: «Залишилося мало часу, а ти ще підручники не брав до рук». Такі формулювання, звичайно ж, не мотивують дитину, а з іншого - посилюють тривогу, яка може надмiрно збiльшитися.

Зменшити контроль і тиск. Не треба посилювати режим - цим тільки підсилиться тиск і нервова обстановка. Дитина і так у тривозі, а батьки ще нагнітають. Контролю й так досить. Потрібна підтримка, співчуття, зайві обійми. Можна розказати, як ви свого часу здавали іспити. Це хороша можливiсть налагодити особистісний контакт з дитиною.

Щоб вона відчула в батьках не контролюючу інстанцію, не приклад для наслідування, а друга, партнера, того, хто теж переживав і ділиться своїм досвідом. Це створить близькі, довірчі відносини. В дитини виробиться звичка у важкій ситуації ділитися з батьками, що завжди дуже важливо.

Вибрати правильне напуття. Напередодні іспиту треба переконувати, що все буде добре. Тими словами, які ефективно подіють на дитину. Без будь-яких застережень, зітхань і сумних поглядів.

Дитину треба однаково любити з хорошими й поганими оцінками. Не говорити слова типу: «Якщо ти любиш маму, повинен скласти іспит» або «Ти повинен здати іспит добре». Такi настанови можуть привести до неврозу, адже дитинi вселяється думка, що цінність визначається оцінками. Психологи це називають «умовою прийняття»: «Ми тебе любимо, але тільки коли ти отримуєш хороші оцiнки».

Батьки повинні любити дитину такою, якою вона є, тому що це їх дитина. Які б оцінки вона не отримувала, повинна бути впевнена в тому, що потрібна батькам, які її люблять. Серйозні нервові зриви якраз і трапляються, коли дитина всіма силами намагається домогтися любові батьків, яка пов'язана з оцінками.

Налаштувати на успіх. Запропонуйте згадати минулий вдалий досвід: «Ви вирішували в класі подібні завдання, ти справлявся - впораєшся і на іспиті». Всі невдачі сформують у дитини протилежну установку - що вона не справиться.

Не нагороджувати грошима. Не варто мотивувати дитину краще вчитися, обіцяючи подарунки. Це формальне підкріплення, яке не дасть можливості в майбутньому сподіватися на себе. Вона буде залежати від подарунків і вигод. Це - залежність від подачок.

Як зрозуміти, що дитина близька до нервового зриву:
- змінився апетит: багато їсть, наприклад, солодкого або, навпаки, відмовляється від їжі;
- порушується сон;
- постійно скаржиться на втому;
- псується настрій - дитині не приносить задоволення те, що зазвичай радувало;
- яскраво виражена тривожність: наприклад, дитина почала здригатися при гучних звуках, часто безцільно ходить по кімнаті або сидить, втупившись в одну точку;
- постійно відсутній вигляд, ніби щось лякає;
- дратується і закочує істерики, плаче через кожну дрібницю;
- стає агресивною.
Всі ці ознаки можуть говорити про те, що дитина перебуває в зміненому психоемоційному стані і потрібна допомога.

Навчити дитину знімати стрес, зокрема дихальними вправами, якi допомагають зменшити напругу і страх.

• Очiкування малюка
• Немовля
• Перший рiк життя
• Вiд року до трьох
• Вiд трьох до семи
• Одяг та iграшки
• Домашнi тварини
• Подорож з дитиною