Коли і як привчати дитину до порядку


Дітей, які любили б наводити порядок у своїй кімнаті, напевно, не існує. Буває і зовсім, як у тому анекдоті: «Синку, збери іграшки!» - «Мамо, можна я краще в кутку постою?» Деякі психологи вважають, що вимога ставити речі на місце і не розкидати їх де попало, позбавлена всякого сенсу. Вона - увага! - пригнічує дослідницьку діяльність дитини і  творчі здібності. Інакше кажучи, в ідеальному порядку діти не розвиваються. Їхній світ - первісний хаос, який вони починають впорядковувати лише з роками.

Ця теорія всім хороша, але зовсім не підходить для наших невеликих квартир. У них немає окремої ігрової кiмнати, де можна було б творити, тобто постiйно розкидати іграшки. Але зате є тато, мама, а може, ще й бабуся з дідусем, яким теж необхідний особистий простір. Вихід один - поступово, всім разом привчати юного творця до порядку. Не сварячись і не кричачи. Не примушуючи прибирати іграшки насильно. Не заохочуючи прибирання цукерками, походом в цирк, покупкою нових іграшок. Ви ж не хочете, щоб через деякий час син чи донька говорили: «Я приберу, а що мені за це буде?»

Коли потрібно починати привчання до порядку? Деякі вважають, що чим раніше, тим краще, наприклад, в 2-3 роки. Хтось - що пізніше, в 4-5 років. Але в кожному разі буде добре, якщо прибирання іграшок перетвориться на ритуал перед сном, перед прогулянкою, після занять. Починайте завжди самі, пропонуючи дитині допомогти вам. І не ображайтеся, якщо вона спочатку буде відмовлятися. Адже малюк ще не знає, що прибирати іграшки цікаво й весело.

Тато чи мама можуть перетворити цей нудний і сумний процес в захоплюючу гру. Наприклад, в:
- "магазин". Котимо по кімнаті коробку і в неї, як у візок, складаємо «покупки». Завдання граючих - наповнити коробку-візок доверху.
- «двірника». Іграшки перетворюються в сніг або опале листя, і маленький двірник прибирає їх лопатою чи мітлою.
- «прибиральника». Ним може бути улюблена іграшка - ведмедик або лялька. Її ручками/лапками дуже зручно і весело захоплювати різні предмети і кидати їх в контейнер.
- «снігоприбиральну машину». Необхідний реквізит - ця сама машина. Якщо її немає, підійде трактор, екскаватор. Машина їде по кімнаті, згрібає іграшки, а потім відвозить «сніг» в коробку.
- «збір ягід (грибів і квітів)». Беремо з собою кошики і вирушаємо в «ліс». В одну корзинку складовими «ягоди» - дрібні деталі конструктора. В іншу «гриби» - машинки.
- «хто швидше». Дві команди (команда мами і команда сина чи доньки) наввипередки збирають іграшки в різні коробки. А можна позмагатися у влучності - хто попадає в ящик з певної відстані.
- «контролера». Ним може бути абсолютно будь-яка іграшка - лялька, паровоз, дракон. Дитина збирає іграшки, а «контролер» маминим голосом хвалить, підбадьорює, оцінює якість прибирання.
- «вікторину». Дорослий дає завдання: зібрати п`ять іграшок. Потім кинути в коробку три зелені іграшки. Потім - всіх звіряток або тільки дерев'яні іграшки. І так, поки все не буде зібрані. Паралельно можна розповідати про кожну іграшку цікаві факти.

Недоліки методу. Дитина не завжди готова включитися в ігровий процес, а в мами й тата не завжди є сили і час для його організації.

У кожної іграшки є свій будиночок. У машинок - це гараж, у ляльок - теремок, у конструктора - завод. Беремо кілька різних коробок, підписуємо, розмальовуємо, наклеюємо зверху підходящі картинки - одна коробка буде «гаражем», інша - «теремком», третя - «заводом». Тепер завдання дитини - «розвезти» іграшки по домівках. Недоліки методу. Цей спосіб вимагає великої попередньої роботи.

Один з контейнерів для іграшок можна обклеїти папером і намалювати на ньому пику з роззявленим ротом - це буде «жадібний ящик». У нього після першого, другого чи десятого попередження (на скільки у мами вистачить терпіння) потрапляють всі незібрані іграшки. Ящик забирає їх на кілька днів (тиждень, місяць - як домовитеся) і віддає назад тільки за умови, що дитина надалі обіцяє прибирати їх на місце. Від неакуратної дитини іграшки можуть просто «втікти» (наприклад, на балкон або на горище) і повернутися тільки, коли побачать, що господар виправився.

Недоліки методу. По суті, це привчання дитину до порядку через страх втрати. І реакція малюка може бути непередбачуваною - від сліз до байдужості і навіть апатії: «А! Забирайте». До того ж, все забрати жодний ящик не зможе. Є ж кухонне начиння, наприклад, ложки, кришки, миски, з якими теж можна грати і які теж можна розкидати.


Популярнi статтi:
Як навчити дітей підтримувати порядок
Перегляд телевізора впливає на організм
Діти в полоні телевізора
Як зберегти правильну осанку
Як вибрати дитячу спортивну секцію