Коли чистота шкідлива для дітей

«Чистота - запорука здоров'я» - розхожа фраза з мультфільму «Казка про білу крижинку».
Батьки звикли вірити, що треба кип'ятити пляшечки, постійно протирати дітям руки антибактеріальними серветками.
Чому цього робити не треба? Поговоримо про механізми виживання, які існують з давніх часів. Повернемося в глибоке минуле і трохи все перебільшимо, щоб картинка вийшла більш наочною.
Давні люди на зорi столiть. Вони злі, смердючі й волосаті. Уявіть: мисливець зі списом йде по лісу і бачить загиблу шаблезубу рись. Чи
буде він її чіпати? Ні, зрозуміло. Або: мама годує дитину грудьми і раптом бачить, що по шкурі, на якій зазвичай спить її маля, повзе здоровенний павук.
Що вона зробить? Вб'є членистоногое? Ні! А раптом
вкусить ця повзуча тварюка? Тоді і їй не минути лиха, і, звичайно, дитині. Тому вона відскочить в жаху і голосно закричить. На її крик прийде суворий первісний чоловік і ефективно вирішить питання.
Так формувалося те, що ми тепер називаємо гидливістю. Корисно, чи не так?
Але от наскільки вона корисна сучасній людині? І чи слід її якось осмислювати й контролювати за допомогою нашого головного еволюційного досягнення - розуму,
чи може потрібно потурати древнім ідеям турботливої матінки-природи, зберігаючи і розвиваючи цю саму гидливість?
Тепер ми знаємо: в тушi рисі не тільки активно накопичуються токсичні продукти розпаду білків, але і аж кишать мікроби. Різні, в тому числі і хвороботворні. Поторкає наш мисливець те, що не слід, і як мінімум захворіє. Ми це знаємо,
отже, як і багато тисяч років тому, всяку погань чіпати руками не будемо. І дітям своїм не дамо.
Скільки списів уже зламано в цій нерівній битві лікарів з антибактеріальним милом! Багато лікарів вважають, що використовуючи такі популярні в наш час засоби гігієни (мило, серветки, гелі, спреї і т.п.), до складу яких входить протимікробний компонент (тобто, по суті, антибіотик), ми змушуємо мікроорганізми у відповідь на наші дії розвивати стійкість до антибіотиків.
І коли у використанні антибіотиків дійсно з'явиться потреба, наприклад, для лікування пневмонії,
їх ефективність буде як мінімум
дуже знижена.
До того ж, протимікробні компоненти в складі косметичних засобів можуть викликати
й інші небажані наслідки, наприклад, алергічні реакції. Крім того, в окремих країнах (наприклад, в США) навіть заборонені до продажу косметичні засоби, до складу яких входять деякі антибактеріальні компоненти.
Так, всюди мікроби. Але далеко не всі вони хвороботворні. Правила асептики і антисептики ніхто не відміняв, але
вони розроблені насамперед для медичних установ, тобто таких спеціальних місць, де зі свідомо хвороботворними мікроорганізмами працюють спеціальні люди - медики. Не потрібно на кухні міської квартири встановлювати професійне стерилізаційне обладнання. Не слід автоклавувати пляшечки.
Стерильність не корисна!
Для нормального становлення систем імунітету організму необхідно взаємодіяти з різними мікробами: знайомитися з ними в обсязі, необхідному для подальшого формування адекватної імунної відповіді.
У містах за епідеміологічною безпекою водопровідної води стежать санітарні лікарі. І роблять вони це по всій суворості санітарних правил і норм.
Якщо потрапить зараза, то станеться катастрофа національного масштабу! Тому дітей зовсім не потрібно купати в
гарячій водi. А щоб уберегти новонародженого від справжньої інфекційної загрози, краще стежити за гігієною пупкової ранки. Ось вже де дійсно може вирости гнiйна флора. Лише в деяких випадках, коли малюк або мама не цілком здорові, стерилізація може мати сенс.
Принципи здорового ставлення батьків до чистоти:
1. Не потрібно стерилізувати пляшечки, пустушки, брязкальця і тому подібну начиння. Досить звичайного миття в проточній водопровідній воді з використанням миючого засобу.
2. Немає необхідності купати дитину в кип'яченій воді і прасувати пелюшки гарячою праскою з обох сторін.
3. Не слід користуватися антибактеріальним милом.
4. Не лякайтесь, якщо дитина в звичайній ситуації облизала якийсь нестерильний предмет. Імовірність того, що
вона заразилася інфекцією, дуже низька. Більшість мікроорганізмів, що оточують нас, не є хвороботворними. Але навіть якщо в рот імунологічно здоровому малюку потрапила не
наймиролюбнiша бактерія, швидше за все його організм впорається з нею без наслідків. Зрозуміло, тут теж краще обійтися без крайнощів.
5. Не ходіть з дитиною першого року життя по магазинах. Зрозумійте: мікробні пейзажі кожної людини багато в чому індивідуальні. Усередині однієї сім'ї зі зрозумілих причин ці самі пейзажі стають більш однорідними. Якщо говорити простіше, то у одних в горлi живе один
штам золотистого стафілокока, а у других - інший. Тож нехай спочатку дитина подружиться з вашим рідним сімейним мікробом.
6. У тих громадських місцях, де бувати дійсно необхідно (наприклад, в медичних установах), дитина не повинна
знаходитися на підлозі або на рівні ніг. Суспензія міського вуличного пилу, що потрапляє в таких умовах дитині в повітроносні шляхи, в своєму складі має безліч різних хімічних сполук, які, м'яко кажучи, не всі однаково корисні. У тому числі і з цієї причини не рекомендується використовувати для перенесення кошики і люльки. Поліклініка - не
супермаркет.
Популярнi статтi:
Як вологість повітря впливає на дитяче здоров'я
Що подарувати на три роки
Норвезькі дитячі коляски Stokke®
Психологічні труднощі школярів
Що таке заїкання