Навіщо малюку брязкальце

В перший рік життя формуються всі основні структури дитячого організму, і роль різноманітних відчуттів, завдяки яким немовля сприймає світ, надзвичайно сильна. Таким чином, малюк дуже потребує враженнь.

Найперша його іграшка - брязкальце. Коли він здатний лише лежати, не вміючи поводитися не тільки з предметами, але і з власним тілом, дбайливі домочадці підвішують над ліжечком дзвінкі гірлянди. Прийнято вважати, що оптимальна відстань для цього - приблизно 20 см. А з трьох місяців брязкальце вже і в ручку вкладають, щоб можна було дивитися і розмахувати.

Батькам зазвичай радять звертати увагу на його міцність, вибирати фігурки різного розміру, форми, кольору і не забувати їх міняти час від часу. Що стосується зміни предметів, це цілком зрозуміло. Для самих зацікавлених можна процитувати авторитетного в цьому питанні Д. Ельконіна: «Дитина ставить предмет у все нові й нові положення. Як тільки можливості новизни виявляються вичерпаними, згасає орієнтовно-дослідницька активність, а разом з нею і розглядання. Те ж саме має місце і в повторних рухах, будь то поплескування по предмету або постукування брязкальцем. Різниця в тому, що новим в цих випадках є не тільки кожен раз нове положення предмета, а й, наприклад, звучання. То сильніший, то слабший звук є тим новим, що спонукає дитину до дiй і підтримує відносно тривале маніпулювання».

З приводу форми брязкальця зауважимо, що немовля проявляє більше уваги до зігнутих елементiв, ніж до прямолінійних, до концентричних фігур і зламів, але не гострих. Це пов'язано з тим, що найперші тактильні відчуття, якi дарують задоволення - дотик до округлих материнських грудей. В арсенал брязкалець добре включати предмети з ручкою: вони прекрасно допомагають у розвитку координації і хапальних рухів.

До трьох місяців у малюка складається бінокулярний зір, в чотири - він уже не просто бачить, а дивиться, тобто активно реагує на побачене. Причому, цей період не випадково називають «помаранчевим»: саме м'які помаранчеві тони викликають позитивні емоції. Це доведено експериментально, як і те, що немовлята швидше лякаються високих тонів, а заспокоюються при низьких ритмічних звуках, відповідних їх серцебиттю і диханню. Можна врахувати це під час ігор з малюком.

А чи знаєте ви, як з'явилися брязкальця? Зовсім не заради однієї забави. У стародавньому світі вони висловлювали космогонічний символ крони Світового дерева - Небесного світу, мали благословляючий дитину характер, а також використовувалися для закликання до немовляти захисних сил - духів або ангелів і недопущення темних. За старих часів їх робили, наприклад, з глини, закладаючи всередину двох порожнистих половинок глиняні кульки і потім їх поєднуючи. А ще з дерева, берести, лози. І форма була різна - від округлої до циліндричної і хрестоподiбної. Вони наповнювалися камінчиками, горошинами, маковими голiвками. І називалися по-різному: шаркунок, грематушка, брязкітка. У цьому ряду шаркунок (або шаркун) - особлива стаття. Він повторював модель світобудови і представляв собою дуже складну конструкцію. Бавлячись з ним, дитина вперше в житті стикалася з устроєм світу. Так що брязкальце - дуже важлива iграшка!

р160*600