Чому діти не грають іграшками

Іграшки - це власність і в деякому роді маленьке багатство дітей. Як iнодi їм буває шкода поділитися іграшкою, але в той же час, часто ці скарби просто сумують за своїм господарем. Чому ж діти не грають в іграшки або застосовують їх не за призначенням?

У нашому прагненні давати дитині найкраще і як можна більше ми іноді переборщуємо. Можна завалити всю дитячу кімнату іграшками, але дитина не зверне на них уваги. Тому кількість не грає такої великої ролі. Набагато важливішим є те, як ці іграшки підібрані. В першу чергу, необхідно підібрати їх відповідно до віку. По-друге, не варто купувати хлопчикам тільки машини, а дівчаткам тільки ляльки, навіть якщо на перший погляд здається, що саме ці іграшки їм подобаються. Повинна бути різноманітність. Якщо у сина двадцять машин, вони все одно скоро перестануть його цікавити. Вибираючи іграшки, зверніть увагу і на те, з якого матеріалу вони зроблені. На дотик і за формою вони теж повинні бути неодмінно різними.

Як же привчити дитину бережному ставленню до іграшок? За природою діти цікаві, і часто ця цікавість призводить до того, що їм неодмінно хочеться зазирнути м'якому ведмежаті всередину або перевірити, чи зможе машина їхати на трьох колесах замість чотирьох? А на двох? Впізнаєте ці виправдання, чули такі?

Більше насторожує, коли дитина починає ламати іграшки з вредності. Що ж таке насправді ця «вредність»? Причиною такої поведінки може бути пересичення або стрес. Якщо дитина пересичена від того, що надмірно розпещена, то в неї формується логічна закономірність: «зламаю цю іграшку - отримую нову». Лікується пересичення досить просто. Для початку постарайтеся частину іграшок на деякий час прибрати, щоб дитині було простіше розібратися з тим, що у неї є. До того ж, і старі машинки або ляльки з часом можуть здатися цікавими, коли в них давно не граєш. І в подальшому, купуючи іграшки, керуйтеся почуттям міри.

Якщо дитина агресивна, ламає іграшки, не ладить із однолітками, швидше за все, причина у внутрішнiй напрузі або стресі. Пригнічуючи своє негативне переживання в реальному житті, дитина зганяє його в грі, де вона головна і сама вирішує, як грати. Батькам варто звернути увагу на те, з яких вражень складається життєвий досвід дитини. Адже, виходячи з цього буде формуватися її характер.

І, звичайно, саме «приємне». А що «приємне» пов'язане з іграшками? Правильно - як їх прибрати. Грати так чудово, а ось прибирання, як правило, захоплення не викликає. Найдієвіший метод - хвалити дитину, називати помічником. Зазвичай спрацьовує. Але в деяких випадках варто розділити настільки неприємну справу разом з дитиною. Таким чином, буде відновлена повна справедливість в дитячому понятті. Адже коли їй доводиться збирати все самiй, це може сприйматися як покарання, а прибираючи іграшки разом, ви проявляєте увагу. Ось і виходить, що іграшки - не лише іграшкова проблема.

р160*600