Що робити, коли діти б'ються

Як вгамувати забіяк? Чи треба з'ясовувати, хто почав першим? І коли забіяк варто похвалити? В дитинстві б'ються всі або майже всі. Причина для конфлікту завжди знайдеться. Хтось узяв без дозволу чужі іграшки, хтось нашіптував або підлизувався до дорослих, а когось батьки люблять більше, як же за таке не побити улюбленця? У хід йде що завгодно - і кулаки, і подушки, і навіть важкі предмети. Іноді тільки втручання дорослих заважає дітям покалічити один одного.

Але, що найдивніше, вже через кілька хвилин забіяки грають разом і сміються. А батьки п'ють заспокійливе і не можуть вирішити, що ж робити з бійками. А вирішити потрібно обов'язково. Тому що саме від позиції батьків залежить, чи зійде агресія між дітьми нанівець, чи будуть вони підтримувати відносини, коли виростуть, або так і продовжать з'ясовувати, хто крутіший, кого більше люблять в сім'ї.

Найпоширеніша причина - ревнощі. Звичайно, наші діти різні і любимо ми їх по-різному, але виділяти і балувати одного на шкоду іншому означає підливати масла у вогонь ревнощів. Діти завжди, в будь-якій ситуації повинні відчувати себе улюбленими і неповторними, тоді їм не потрібно буде завойовувати тата з мамою і боротися з конкурентами за їх увагу.

Друга поширена причина - з'ясування питання «твоє чи моє». Діти - великі власники, і спроба взяти їх річ без дозволу часом розцінюється як оголошення війни. Обов'язково потрібно вчити ділитися, але при цьому у дитини повинні бути і свої власні речі, які ніхто без згоди брати не може. Це повинно стати сімейним правилом.

Дуже багато конфліктів пов'язані з установкою «поступися - він же маленький». Молодший не повинен сідати на голову старшому тільки тому, що йому пощастило пізніше народитися. Старші розуміють це як велику несправедливість, любові до маленьких це не додає.

Буває, діти б'ються через сімейні проблеми. Вони добре відчувають напруженість між батьками, і бійки в такому випадку - викид здивування, образ і страхів. Якщо діти постійно сваряться, подумайте: може, причина в вас, дорослих? Крім того, дитина може самостверджуватися в бійках вдома, якщо в неї щось не заладилося в зовнішньому світі - в садку або школі.

І ще одна банальна причина сварок - дітям просто нудно і вони б'ються, щоб розважитися. Власне, у дорослих це теж буває.

П'ять ознак мудрих дорослих.
1. Вони не кричать. Це важко, але батьки не повинні йти на поводу у емоцій. Якщо відчуваєте, що заводитесь, розведіть дітей по різних кімнатах: зміна обстановки для бійців - як відро холодної води на голову. Заспокойтеся самі на нейтральній території, а потім приступайте до розбору конфлікту. Іноді можна навіть піти з дому (якщо, звичайно, бійка не надто серйозна і не вимагає негайного втручання). Діти чутливі до батьківських демаршів, якщо ними не зловживати.

2. Вони хвалять дітей, коли ті самостійно знаходять вихід із ситуації. Головне в сім'ї - дух співробітництва, взаємна підтримка і терпимість. Щоб дати вихід агресії, що накопичується, можна навчити дітей малювати шаржі один на одного або викликати на дуель подушками. Все це контролювати, звичайно, і встановити правила. Наприклад: битися не можна, обзиватися не можна, жартувати можна. Здорове почуття гумору здатне вирішити багато проблем.

3. Вони не вважають, що все само налагодиться. Звичайно, з дрібними непорозуміннями діти самі розберуться. Це їм навіть на користь - так напрацьовується соціальний досвід. Але вважати, що діти розрулять будь-які конфлікти, не варто. Вони ще занадто малі, не вміють співчувати, співпереживати і тому можуть бути дуже жорстокими. Недозволені дитячі проблеми здатні отруїти людині все подальше життя.

4. Вони не з'ясовують, хто перший почав. Це марно. Діти будуть звалювати вину один на одного, і ви потонете в нескінченних суперечках. Якщо вже карати, то обох учасників бійки.

5. Вони не звинувачують. Навіть якщо ви впевнені у своїй правоті, не варто влаштовувати судилище. Завдання батьків - допомогти сторонам конфлікту домовитися. Бути переговірником непросто, потрібні холодна голова і співчуття обом сторонам. Запасіться любов'ю і терпінням.

р160*600