Як виховати індивідуальність, а не хама


Всі батьки хочуть, щоб їх дитина виросла вихованою. Але поняття про хороше вихованні у всіх різне. «Що посієш - те й пожнеш!» - старовинна приказка безпосередньо адресована батькам або вихователям. А є ще одна, яка звучить менш гуманно: «Вчи дитину, поки поперек лавки лежить». Оскільки вона прийшла з селянства, варто пояснити, що стандартна лавка в традиційній хаті робилася так, що на ній могла вільно спати доросла людина. Таким чином, поперек лавки вміщалася і новонароджена, і семирічна дитина!

Пізніше психологія підтвердила знання селян, помітивши, що формування основних якостей особистості закінчується в дитини вже в 5-6 років! Звичайно, вона ще багато чому навчиться і може помітно змінитися, але провідні риси характеру і набраний до цього віку позитивний досвід значною мірою визначатимуть стиль поведінки на все життя.

Нинішнім малюкам з пелюшок купують яскравий дорогий одяг, змінюючи його при необхідності хоч кожен місяць. «Моя дитина завжди права! - вважає середньостатистична мама, а на всі заперечення здивовано піднімає брови: - А як же інакше розвинути індивідуальність?» Але індивідуальність і невихованість - різні поняття.

Багато хто вважає, що треба заздалегідь привчати дитину до жорстких відносин сучасного життя, що вона повинна відразу починати відвойовувати своє місце. Однак статистика - річ уперта! Соціологи давно вже підрахували, що серед дітей традиційного виховання відсоток тих, хто відмовляється від старих батьків, становить максимум 15. А от «плем'я молоде, незнайоме», виховане по-сучасному, в 72-х випадках iз 100 не бажає знати батьків, як тільки ті перестають бути чимсь корисні.

Так що варто задуматися, виховуючи такого роду «хамувату індивідуальність», чи не станете ви самі її жертвою згодом? До речі, психологами спільно з педагогами давно розроблено декілька простих правил, які допомагають батькам вчасно визначити, що дитя зарвалося, і підказують, як з цією проблемою впоратися.

До соціального вірусу хамуватостi більше схильні хлопчики, особливо з неповних сімей. А ось дівчатка поводяться тихіше, вони обачно пробують нахамити - спочатку своїм, потім чужим. Зате, якщо хоча б разів чотири це сходить з рук, дівчатка-грубіянки залишають далеко позаду хлопчаків!

У будь-якій сім'ї повинен бути чоловічий авторитет. Немає тата, нехай це буде дід, брат, зрештою, тренер або хороший друг, якому ви довіряєте. Чоловік повинен здійснювати справедливість, а не захист: завжди розбиратися в ситуації, а не просто підтримувати дитину!

І, нарешті, головне: не подавайте поганий приклад! Помічено, що в дитячому садку лихословлять ті діти, в чиїх сім'ях це практикується. Якщо їхні батьки прислухаються до поради виховательки бути більш стриманими на мову, то й діти скоро забувають погане.

Теж саме з грубістю і хамством. Якщо дитина проявляє їх, проаналізуйте, в яких ситуаціях так поводилися ви на її очах (або відгукнулися позитивно про когось, практикуючого такий стиль поведінки), і постарайтеся надалі бути дипломатичнішими.

Не даючи дитині належного виховання і не навчаючи хорошим манерам, ви не робите її більш підготовленою до жорстких умов життєвої конкуренції і боротьби за місце під сонцем, а просто забезпечуєте в майбутньому роль відщепенця в суспільстві і масу ворогів! Невже ви бажаєте такої долі своїй дитині?


Популярнi статтi:
Як виховати з хлопчика спражнього чоловіка
Пасивна дитина - що робити
Помилки батьків у вихованні дітей
Як впоратися з дитячими істериками
Класична модель дитини-жертви