Як виховати з хлопчика

спражнього чоловіка


 Як виховати з хлопчика спражнього чоловіка

Жінки часто скаржаться на інфантильність сучасних чоловіків. Але чи не самі вони ростять "вічних хлопчиків" зі своїх синів? До чоловіків суспiльство споконвіку пред'являє куди більш високі вимоги. Чоловікові, для того щоб його вважали таким, потрібно доводити, що він може нести відповідальність за себе і за людей, які від нього залежать. Але сучасне суспільство, на жаль, ніяк не готує до цього хлопчиків.

У сучасному суспільстві діти часто змушені справлятися зі своїм дорослішанням поодинці. Не маючи поруч моделі зрілої чоловічої поведінки, хлопчики починають черпати приклади з Інтернету, спеціалiзованих журналів і кіно. Так поширюється чисто підліткове хибне уявлення про мужність, як про якусь «крутість». Під нею мається на увазі агресивна поведінка, любов до екстриму, володіння великими грошима, їзда на дорогих машинах, безладне сексуальне життя - все те, що не має нічого спільного зі справжньою мужністю.

Кожен хлопчик прагне стати чоловіком, але без допомоги близьких дорослих не розуміє як. Якщо дорослі не створять для нього можливість здійснити цей важливий перехід в безпечних умовах, виникає ризик, що він відбудеться бiльш шкідливим чином, наприклад, юнак може потрапити в погану компанiю або навiть кримінальне угрупування.

Для нормального розвитку хлопчику необхідно постійне спілкування хоча б з одним дорослим чоловіком - по-справжньому дорослим, тобто психологічно зрілим (буває, що людина вже постаріла, але так і не подорослішала). Але нинішнє суспільство абсолютно не стурбоване цим питанням. Проблема з мужністю у нас особлива в силу такого явища, як повальнi «безбатченки» - і це часто при живих та здорових батьках.

Наприклад, у Франції розлучень не менше, ніж у нас, але там прийнято, щоб батько брав участь в житті дітей незалежно від відносин з їхньою матір'ю. У нас же багато батьків після розлучення просто зникають з поля зору дітей, не вважаючи за потрібне з ними спілкуватися. А буває, що їх спілкуванню перешкоджає бувша чи нова дружина. Але, навіть якщо батьки разом, тато часто самоусувається. Діти весь час проводять з матір'ю, яку такий стан речей іноді цілком влаштовує. Буває, що батько якось спілкується з сином, але це спілкування виходить формальним, тому що в ньому нема головного - прагнення до взаєморозуміння і передачі особистого досвіду. Мало ким у нас усвідомлюється важливість і цінність батьківства.

За межами сім'ї ситуація не змінюється: в дитячому садку і в школі доросле оточення хлопчика складають здебільшого жінки. Спілкуючись лише з незрілими дiтьми, по закінченні школи він таким і залишиться. Жінка для нього звично буде головним дорослим, який керує і приймає рішення. А він по відношенню до неї буде бунтуючим або слухняним, але в кожному разі безвідповідальним підлітком. Досить безрадісна перспектива.

Жодна жінка не може виховати чоловіка. На цьому будуються всі рекомендації.
- Заохочуйте і стимулюйте спілкування хлопчика з батьком, навіть якщо ви розлучені.
- Якщо спілкування з батьком неможливе, обов'язково виберіть когось, хто міг би забезпечити дорослу чоловічу присутність у житті дитини. Нехай це буде дідусь, дядько, старший рідний або двоюрідний брат або хоча б керівник спортивної секції.
- Дозволяйте дитині проявляти природну хлоп'ячу активність і агресивність.
- Ні в якому разі не ставте після розлучення хрест на своєму особистому житті і не присвячуйте себе цілком сину.
- Зосередитися на дитині, як на єдиному чоловіку - це найгірше, що мама може для нього зробити.
- Навіть до хлопчика дошкільного віку ставтеся, як до чоловіка. Дотримуйтесь особистих границь і проявляйте повагу як до нього, так і до його батька.
- Якщо хлопчик старший 5-6-ти років потрапив у неприємну ситуацію, яка вимагає втручання дорослого, доручiть захист чоловіку - батьку або комусь іншому. Як доросла жінка, ви, звичайно, теж із цим впораєтеся, але не зможете дати сину приклад чоловічого способу вирішення конфліктів, та ще й мимоволі принизите його.
- Одинокій матері хлопчика обов'язково потрібно пройти курс особистої психотерапії. Коли жінка ростить сина сама і їй доводиться бути головною, вона несвідомо схильна пригнічувати його чоловічу енергію. Психотерапія допоможе ці несвідомі імпульси відстежувати і знешкоджувати. Якщо хлопчик вже доріс до підліткового віку, йому теж було б корисно iнодi консультуватися з психологом - зрозуміло, чоловіком.


Популярнi статтi:
Пасивна дитина - що робити
Помилки батьків у вихованні дітей
Як впоратися з дитячими істериками
Класична модель дитини-жертви
Як спонукати дитину до самостійності