Як спонукати дитину до самостійності


Як виростити дитину самостійною без сварок і істерик. Малюк підростає і більше не потребує постійної опіки дорослих. Як спонукати його до самостійності, але при цьому не відштовхнути від себе? За сучасними уявленнями про хорошу якість життя дитина повинна мати свою кімнату, тому батьки витрачають чимало сил і коштів на те, щоб її барвисто оформити, а потім привчити малюка в ній перебувати.

Багато дітей відмовляються сидіти в кімнаті одні навіть удень. Інших денна самотність не обтяжує, а ось нічна являє собою серйозну проблему. В нашій культурі діти ніколи не спали одні! У селян проблема окремої житлової площі взагалі не стояла. Але і дворяни не надавали кожному малюку по кімнаті. Вдобавок з дітьми зазвичай ночувала годувальниця, няня, хтось з кріпаків.

Основа правильного розвитку дитини - контакт з близьким дорослим. До року це взагалі неодмінна умова. Після Другої світової війни психологи провели великі дослідження поведінки дітей-сиріт. Було доведено, що такі прояви характеру, як демонстративність, нав'язливість, зниження інтелектуального розвитку часто виникають у дитини при нестачі контакту з найбільш значущим дорослим. Зараз це можна спостерігати в сім'ях, де мама орієнтована на кар'єру і поспішає передоручити малюка бабусям, няням, гувернанткам. За пару років в нього часом змінюється кілька нянь, і він ні до кого не встигає звикнути.

Немовлят рано перестають годувати грудьми, що порушує вкрай важливий первинний тілесний контакт з матір'ю. Його відсутність підриває довіру до світу, веде до формування невротичної конституції. Діти з родовими травмами, мінімальними мозковими дисфункціями, із затримкою розвитку, яких зараз чимало, потребують тілесного контакту з матір'ю ще більше.

Одна з головних рекомендацій корекційної педагогіки - невтомно обіймати і носити на руках дитину. Крім того, з немовлятами раніше багато говорили. Наші бабусі знали, що інакше мова буде розвиватися погано. Тепер же мати нерідко доглядає за немовлям мовчки або при цьому поглядає одним оком в телевізор. В результаті діти на другому році говорять погано. Загальне недорозвинення мови - досить частий діагноз сьогодні. Коли дорослі не задають дитині питань, які не вислуховують його, дитяча мова розвивається повільно.

«Значить, не треба привчати дітей до самостійності?» - запитає читач. Спробуємо розібратися. Виховання має бути збалансованим, щоб не було ні байдужості до дитини, ні зайвої опіки. Але відділення дитини від батьків не повинно відбуватися за рахунок раннього «посилання» на ніч в іншу кімнату! Питання, чи спить дитина окремо, не є принциповим для соціалізації та емоційного розвитку.

Нормальне відділення дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку полягає в тому, що вона повинна навчитися комфортно почувати себе в дитячому колективі без мами, спілкуватися з друзями родини і окремо живучими родичами, спокійно залишатися у них ночувати, не соромитися звертатися з питаннями до чужих дорослих: викладачів, продавцiв.

У 7-8 років дитина вже може ходити в магазин за дрібними покупками, самостійно виконувати різну домашню роботу. Є багато способів розвивати самостійність, не гризучи непосильними вимогами. Коли ж дитина психічно зміцніє, сама висловить готовність спати окремо. Але багатьом батькам не вистачає терпіння, щоб дочекатися цього моменту.

Дитина, яка не отримує від батьків достатньо любові та підтримки, рано чи пізно упокорюється з тим, що вона для них не так вже й значуща. І привчається бути сама, покладатися на себе. Але років через 20-25 постарілим батькам раптом захочеться мати друга в особі сина чи дочки, захочеться разом провести свята або кудись поїхати відпочивати, а дорослiй дитині це буде вже не потрібно. Поїзд, як кажуть, пішов.

Що сприяє нормальному психологічному розвитку? Брати і сестри. Коли дітей в сім'ї кілька, вони зростають менш егоїстичними і не впевненими в собі, у них складається широке коло спілкування з іншими дітьми різного віку.
Спілкування з дорослими. Добре, якщо ви часто спілкуєтеся з рідними та друзями, запрошуєте їх додому.
Тілесний контакт з батьками. Частіше беріть малюка на руки, більше грайте з ним в немовлятські ігри типу «Ладушки», «Сорока-сорока».
Повзання. Якщо дитина не вирішується ходити, не квапте, хай довше повзає. Період повзання є дуже важливим для розвитку підкіркових структур мозку.
Ігри з іншими дітьми. Важливо, щоб після року малюк почав контактувати з іншими дітьми. Причому в ранньому віці спілкування дітей має проходити за активної участі дорослих.

Дитині необхідно давати можливість здійснювати власні помилки. На жаль, ми всі вчимося тільки на тому, через що самі проходимо. Можна намагатися знизити ризик, але не можна забороняти дітям самостійно приймати рішення.


Популярнi статтi:
Як врівноважити обов'язки і привілеї первістка
Як уникнути ревнощів старшої дитини
Як допомогти дитині вирости зрілою людиною
Як розвинути пам'ять і логіку
Які фрази не можна говорити дитині