Дихальна система новонародженого немовляти

 

Дихальна система новонародженого

Дихальна система новонародженої дитини, як і інші органи і системи, має цілий ряд вікових особливостей. Ці особливості, з одного боку, забезпечують необхідний режим роботи системи дихання, а з іншого - обумовлюють схильність до ускладнень, характерних тільки для цього віку.

Особливості дихальної системи. Слизові оболонки верхніх дихальних шляхів набагато рясніше, ніж у більш старшому віці, забезпечуються кров'ю, що створює передумови для розвитку набряку. В зв'язку з цим, у новонароджених і дітей перших місяців життя дуже часто відзначається утруднення носового дихання. Цьому сприяє і те, що в дітей перших місяців життя носові ходи анатомічно вузькі. Тому у немовлят при розвитку вірусної або бактеріального нежитю, в першу чергу, розвивається різко виражений набряк слизової носоглотки, вслід за чим починається рясне витікання слизу. Ці симптоми, характерні для риніту в будь-якому віці, але в новонароджених і в перші місяці життя виражені найбільш яскраво, що посилюється ще й тим, що малята не вміють дихати ротом. Тому при появі запального процесу в носоглотці різко порушується сон і процес годування, адже, для того щоб забезпечити адекватне надходження повітря в легені при нежиті, немовля повинно кричати.

Слід зупинитися на віковій особливості гортані. У малюків, що мають надлишкову вагу, схильних до алергічних реакцій, слизова оболонка гортані в ще більшому ступені схильна до набряку. Тому в пухленьких малюків, що знаходяться на штучному вигодовуванні (саме вони страждають зайвою вагою), часто розвивається досить грізне ускладнення простудних і особливо вірусних захворювань - ларингіт із стенозом гортані. Внаслідок набряку закривається значна частина просвіту гортані і малюкові важко дихати. Цей стан вимагає екстреної медичної допомоги. Анатомічно вузькими є у новонароджених трахея і бронхи. Тому при виникненні запального процесу в цій частині дихальної трубки у немовлят може досить швидко розвинутися дихальна недостатність, внаслідок ускладнення надходження повітря в альвеоли легенів.

Між глоткою і внутрішнім вухом людини є так звана слухова (євстахiєва) труба, основне значення якої полягає в підтримці сталості тиску у внутрішньому вусі. У перші місяці життя ця труба відрізняється тим, що має досить широкий просвіт при відносно малій довжині. Це створює передумови для більш швидкого розповсюдження запального процесу з носо- та/або ротоглотки в порожнину вуха. Саме тому отити частіше трапляються в дітей раннього віку, у дошкільнят і школярів ймовірність їх виникнення вже менша. Ще однією важливою і цікавою особливістю будови органів дихання у немовлят є те, що в них відсутні додаткові пазухи носа (вони починають формуватися тільки до 3-х років), тому в цьому віцi ніколи не буває ні гаймориту, ні фронтиту.

Легені новонародженого розвинені недостатньо добре. Народжується немовля з легенями, альвеоли яких практично повністю заповнені амніотичною рідиною (навколоплідними водами). Рідина ця стерильна і протягом перших двох годин життя поступово виділяється з дихальних шляхів, завдяки чому легкість легеневої тканини підвищується. Цьому сприяє і те, що протягом перших годин життя новонароджений, зазвичай, тривалий час кричить, здійснюючи глибокі вдихи. Але, тим не менш, розвиток легеневої тканини триває протягом усього періоду раннього дитинства.

Перший вдих. Життя дитини, як самостійного організму, починається в ту мить, коли вона здійснює свій перший вдих. Відбувається це відразу після народження і перетину пуповини, яка з'єднує її з материнським організмом. До цього моменту, протягом всього періоду внутрішньоутробного розвитку, газообмін між організмом плоду і навколишнім середовищем здійснювався за допомогою матково-плацентарного кровообігу: плід отримував артеріальну кров, збагачену киснем, і віддавав матері свою кров, насичену вуглекислим газом. Але як тільки цей зв'язок переривається, відбувається запуск складного механізму, спрямованого на стимуляцію дихального центру новонародженого, розташованого в мозку. Потужнiй стимуляції дихального центру сприяє і те, що протягом останніх годин родового акту плід відчуває помірне кисневе голодування, наростаюче поступово, внаслідок чого в крові зростає концентрація вуглекислоти. Саме цей фактор є одним з найважливіших подразників, що спонукають новонародженого зробити глибокий вдих і голосно закричати відразу після народження.

Правильний догляд - це важливо! Дихання у новонароджених і дітей перших місяців життя здійснюється, в основному, за рахунок скорочення діафрагми: м'язи, що відокремлює грудну порожнину від черевної, на відміну від дорослих людей і дітей старшого віку, у яких в процесі дихання також беруть участь міжреберні м'язи і м'язи черевного преса. Тому у немовлят функція дихання страждає при проблемах, пов'язаних з функцією травного тракту: при запорах, підвищеному газоутвореннi, кишкових кольках відбувається переповнювання кишечника і збільшення його обсягу, що, в свою чергу, викликає порушення скорочувальної функції діафрагми і, відповідно, утруднення дихання. Тому так важливо стежити за регулярним випорожненням кишечника, не допускати підвищеного газоутворення. Також дуже важливо не сповивати дуже туго, це обмежує рухливість грудної клітки і діафрагми.

Слід особливо зупинитися на питаннях профілактики захворювань цих органів. Захворювання дихальної системи займають лідируючі позиції серед всіх хвороб раннього віку. Що ж потрібно робити батькам, аби їхні малюки якомога менше хворіли на простудні та вірусні риніти, фарингіти, ларингіти та бронхіти? Перш за все, необхідно підтримувати здоровий мікроклімат у приміщенні. Це передбачає оптимальну температуру (23-24°С) і достатню вологість повітря. Особливо це актуально в зимовий період, коли через опалення створюються умови, що негативно позначаються на органах дихання людини будь-якого віку. Особливо вразливі органи дихання дитини реагують на ці негативні чинники в першу чергу. Підвищена температура і особливо сухість повітря в приміщенні, що обігрівається, порушують бар'єрну функцію слизової оболонки носоглотки. Пересихаючи, слизова перестає ефективно чинити опір проникненню вірусів і мікробів. Тому потрібно контролювати температуру повітря в кімнаті, де перебуває маля, і при необхідності встановлювати в ній зволожувачі.

Важливо не закутувати малюка, особливо під час прогулянок. Зайве укутування сприяє тому, що слизові дихальних шляхів розвиваються в тепличних умовах. Тому випадкове надходження в дихальні шляхи холодного повітря може стати причиною розвитку простудного захворювання. Носові ходи новонародженого анатомічно вузькі, тому при проведенні туалету необхідно регулярно звільняти їх від кірочок. Робити це треба з особливою обережністю за допомогою ватного джгутика, а не ватних паличок, тому що слизова надзвичайно ніжна, вразлива і набагато більш рясно, чим у дорослих, кровозабезпечується. Пошкодження її загрожує рясною кровотечею та розвитком запального процесу.

При вже виниклому нежиті необхідно регулярно звільняти порожнину носа від слизу за допомогою груші (випустити повітря з груші, ввести в ніс і дочекатися, поки стінки груші розправляться) або спеціального пристосування, а при необхідності за призначенням лікаря використовувати судинозвужувальні краплі в ніс, що допомагають позбавити немовля від вираженого набряку слизової оболонки носоглотки і забезпечити адекватне надходження повітря в дихальнi шляхи. В періоди підвищеної захворюваності на грип та ГРВІ потрібно проводити профілактику цих захворювань у всіх членів сім'ї, обмежити візити сторонніх людей. Добрим заходом профілактики вірусних захворювань дихальних шляхів є змазування носа противірусними мазями, але за призначенням педiатра. Ці мазі, крім основної противірусної дії, створюють на слизовій носа захисну плівку, яка забезпечує додатковий захисний бар'єр на шляху проникнення вірусів.

Основними заходами профілактики простудних і вірусних захворювань органів дихання є грудне вигодовування і раціональний режим догляду за новонародженим. Грудне вигодовування забезпечує постійне надходження в організм імуноглобулінів матері, захищаючи малюка від більшості захворювань. З перших тижнів життя треба приділяти увагу процедурам, що гартують: проводити повітряні ванни, гігієнічний масаж і гімнастику. Всі ці процедури сприяють кращому розвитку дихальної мускулатури, оптимізують кровообіг (в тому числі і в грудній клітці), зміцнюють захисні сили організму. Необхідні тривалі прогулянки на свіжому повітрі, регулярні (двічі на день) наскрізні провітрювання дитячої кімнати (в той час, коли там немає малюка). Постарайтеся так організувати процедуру купання, щоб дитина полюбила її: це прекрасна процедура, що гартує, позитивно позначається на всьому розвитку, в тому числі і на розвитку дихальної системи.

Куріння будь-якого члена сім'ї негативно позначається на організмі новонародженого. Вдихання навіть незначних концентрацій тютюнового диму викликає порушення рухової функції ворсинчатого епітелію слизистої оболонки дихальних шляхів, що спричиняє розвиток схильності до затяжного і рецидивуючого риніту, трахеїту і бронхіту. Діти курців значно частіше страждають і алергічними захворюваннями дихальних шляхів, в них часті астматичні бронхіти, в подальшому розвиваються в таке важке захворювання, як бронхіальна астма.

Здоров'я людини закладається в період внутрішньоутробного розвитку. А перший місяць життя багато в чому зумовлює те, як реалізується потенціал, закладений внутрішньоутробно. Тому ми повинні докладати всіх зусиль для того, щоб діти якомога рідше хворіли: відсутність простудних і вірусних захворювань на першому році життя - добрий фундамент для міцного організму.

Як дихається крихітці? Навіть при дотриманні всіх запобіжних заходів, вільному пеленаннi, забезпеченні нормальної діяльності кишечника новонародженого дихання на перших місяцях життя залишається поверховим. Поверхневе дихання недостатньо забезпечує киснем кров, цей дефіцит компенсується за рахунок збільшення частоти дихальних рухів. Якщо у дорослих нормальною частотою дихання є 18-19 дихальних рухів у хвилину, у дітей молодшого віку - 25-30, то у новонароджених - 40-60. Новонароджений дихає часто, але й цієї частоти може виявитися недостатньо, при таких навантаженнях, як годування і перегрівання, частота дихальних рухів може зрости. Якщо при цьому немає утруднення дихання, задишки, то почастішання дихання при подібних навантаженнях є нормою. Важливо стежити за характером дихання: якщо його почастішання супроводжується дихальними шумами, включенням в акт дихання допоміжної мускулатури, роздуванням крил носа і стогоном, то це є явною патологією, про яку треба негайно повідомляти лікаря.

НОВОНАРОДЖЕНА
ДИТИНА

   РОЗДIЛИ

 

 

 

 

 

 

 

 



 
  

 
ПОПУЛЯРНЕ