ДИТЯЧИЙ ОДЯГ
     та IГРАШКИ

 

Чому дiти не грають разом
 
Дитина
Очiкуваня малюка
Новонароджене немовля
Перший рiк життя
Вiд року до трьох
Дошкiльний вiк
Харчування
Здоров'я
Розвиток
Виховання

                     

                                                        Всi статтi роздiлу

Чому дiти не грають разом

Педагоги, психологи і багато батьків відзначають, що сучасні діти або зовсім не грають разом, або грають дуже мало, не вміють придумувати ігри, відчувають себе невпевнено в дитячому колективі. Діти, що не вміють грати з однолітками, замикаються в собі і не можуть вибудовувати взаємини з оточуючими. Спілкування з дорослими не замінює спілкування з однолітками, для розвитку необхідно і те, й інше.

Саме одноліток потрібен дитині, як предмет емоційної або ділової оцінки, для самовираження, управління іншими. А при спілкуванні з дорослими виробляються інші вміння: говорити і вести себе за правилами, слухати і розуміти іншу людину, засвоювати нові знання. Для порівняння наведемо аналіз особливостей спілкування дитини з однолітками і дорослими.

Чому ж проблема взаємин дітей між собою стоїть так гостро? По-перше, сучасне суспільство вимагає від них ранніх успіхів у навчальній діяльності. Навантажуючи заняттями або тільки навчальними іграми, які не передбачають колективного співробітництва, дорослі не розуміють, що прирікають свою дитину на самотність.

При вступі в перший клас пред'являються досить високі вимоги, тому батьки, в першу чергу, стурбовані тим, як підготуватися до школи. Всі прагнуть навчити дітей читати, писати, рахувати, забуваючи про те, що провідна діяльність дитини-дошкільника - ігрова та пізнавальна. А тим часом, саме в грі дитина активно пізнає світ, який її оточує, беручи на себе різні ролі й навчаючись спілкуванню, взаємодії з оточуючими людьми. Саме через гру в цьому віці можна розвивати, навчати, коригувати, виховувати. Без "ігрового" періоду не буває успішного навчання у шкільному віці, а пізніше не відбувається розвитку зрілої повноцінної особистості.

По-друге, батьки сучасних дітей належать, на жаль, вже до не граючого покоління. Вони часто самі не вміють грати. До того ж у дорослих регулярно не вистачає часу. Батьки іноді навіть не знають, про що можна поговорити з дитиною - спілкування зводиться до питань "Що ти їв?", "Як ти себе почуваєш?", "Чому ти плачеш?". І цей же досвід спілкування переходить від дітей до однолітків. Педагоги стверджують, що діти, зібравшись разом, не можуть придумати собі заняття, насилу об'єднуються в групи, чекають ініціативи від дорослого.

По-третє, переривається досвід передачі ігор молодшим малюкам від більш старших. На жаль, але дворові компанії різновікових дітей в даний час рідкість. А якщо такі компанії є, то батьки бояться відпускати своїх дітей з більш старшими в силу різних причин.

Як же тоді бути дорослим? Зробити висновки і знайти рішення повинні вони самі, але для цього потрібно пам'ятати, що єдина мова, яка легко дається дітям, - це мова гри та бесіди. Рiзнi форми взаємодії батьків і дітей або групи дітей допомагають зрозуміти цінність дружби і сімейних традицій. Спільні заняття - малювання, складання генеалогічного древа, читання, виготовлення іграшок, виробів, кулінарних страв допоможуть підготуватися до соціальної адаптації в колективі дітей, а батькам - краще пізнати свою дитину.

Саме через гру і спілкування діти дізнаються про світ з усіма його складнощами, засвоюють систему взаємовідносин, розвиваються, формуються як особистості. Саме гра і розмова дозволяють скорегувати виникаючi вікові проблеми. Брак часу у дорослого на гру і задушевну бесіду провокує передчасне дорослішання малюків, призводить до серйозних проблем і в нашому дорослому житті, і в житті самих дітей: труднощі з навчанням у початковій школі, в адаптації до дорослого життя, труднощі в спілкуванні.

Iншi статтi роздiлу:
Одяг: практичнiсть i надiйнiсть
Комбiнезон
Що подарувати на день народження
Теплий одяг з натуральних тканин
Якими повиннi бути тапочки