Неврозоподібне нетримання сечі
   
 

Неврозоподібне нетримання сечі

Нетримання сечі, як наслідок уповільненого формування контролю над сечовиділенням або руйнування вже сформуваної функції через органічнi та інфекційнi захворювання або травматичнi ураження нервової системи, називається неврозоподібним. Наявність неврозоподібного енурезу, викликаного органічним ураженням нервової системи дитини ще в період внутрішньоутробного розвитку, не залежить від хвилювань і інших психологічних факторів, але посилюється при перевтомі, фізичних нездужаннях, переохолодженні.

При руйнуванні вже сформуваної функції нетримання сечі з'являється не в ранньому віці, а після перенесеної травми (наприклад, струсу мозку) або інфекції (наприклад, менінгоенцефаліту - запалення оболонок і речовини мозку). При цьому, енурез носить, як правило, монотонний, одноманітний характер.В тих випадках, коли темп наступу компенсації сповільнений або є додаткові негативні фактори, які заважають одужанню, неврозоподібне нетримання сечі може тягнутися роками і в підлітковому періоді іноді призводить до патологічного формування особистості. У таких випадках лікар може порекомендувати на тлі медикаментозного лікування тривалі заняття з психологом. Зруйнуватися функція сечовиділення може і під впливом різних психологічних причин (через гостру психічну травму). У такому випадку говорять про невротичний енурез. Ця форма захворювання може носити, як короткочасний, так і більш тривалий характер. Наприклад, якщо у дитини від переляку виникло мимовільне нетримання сечі. Зазвичай, невротична реакція з енурезом триває кілька годин або днів і проходить у міру зникнення психічної напруги. У тих випадках, коли душевне хвилювання зберігається декілька тижнів і місяців і хворобливі прояви закріплюються, говорять про невротичний стан. Його причинами можуть бути:
 
* Переїзди родини з одного місця проживання на інше, де дитина гостро переживає втрату друзів і приятелів і встає перед необхідністю адаптуватися в новому дитячому садку чи школі;
* Смерть близьких родичів або знайомих;
* Народження в родині братика або сестрички;
* Тривало протікаюче хронічне захворювання близьких;
* Хронічні конфлікти в сім'ї;
* Розлучення батьків або ситуація перед чи пiсля розлучення;
* Смерть домашньої тварини - кішки, собаки, папуги.

У таких випадках дитина важко переживає внутрішній конфлікт і своє тривале захворювання. Чітка залежність від психічного стану призводить до того, що невротичний перебіг енурезу, на відміну від неврозоподібного розладу, може виявлятися не постійно - то зникати, то посилюватися залежно від емоційного стану дитини. Такий енурез може носити мерехтливий характер і тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Але сила переживань дитини при цьому дуже інтенсивна. У цих випадках ефективна кваліфікована психокорекція внутрішнього конфлікту.

Що можуть дорослі. Батькам важливо знати, що енурез, як і будь-яке захворювання, у кожної дитини протікає по-різному. До теперішнього часу відомо більше 300 самостійних методів його лікування. Правильне розпізнавання розладу та індивідуальний підбір відповідних методів для кожного конкретного малюка гарантує повне одужання в оптимально короткі терміни. А виконання всіх рекомендацій спеціаліста і призначених процедур, укупі з підключенням психологічних сімейних ресурсів, швидко призводить до стійкого позитивного ефекту.

Основні рекомендації для батьків:
1. При різко виниклому енурезі, в першу чергу, потрібно усунути ситуацію, травматичну для психіки дитини. Забезпечити в родині максимальний спокій, зняти конфліктну атмосферу, нормалізувати психологічний клімат.

2. Хронічна конфліктність в сім'ї часто призводить до поглиблення проблеми. Дитині потрібно приділити більше уваги: читати разом книги, ходити на прогулянки, особливо у вечірній час.

3. Дітям, що страждають енурезом, встановлюють певний режим харчування і вживання рідини: за 2 години до сну її кількість знижується або пиття скасовується зовсім. Важливо дотримуватися цих правил і привчати дитину до нових стереотипiв харчування, наприклад, до обмеження солоної і гострої їжі, яка посилює спрагу. Можна замінити соки, чай, компот часточкою апельсина, яблука. Якщо малюк наполегливо просить пити, його можна відвернути чим-небудь, дати маленьку ложечку напою. Поступово такий режим харчування стає звичним для дитини і не викликає труднощів у дотриманні.

4. Якщо малюк категорично відмовляється спати вдень, не треба робити з укладання стресову ситуацію. Малюк може провести післяобідній час у кріслі, слухаючи знайому казку або касету.

5. Важливо протягом лікування скоротити або тимчасово відмовитися від тривалого перегляду телепередач і захоплення комп'ютерними іграми, які сильно впливають на незміцнілу нервову систему дитини. Книга в цьому випадку може замінити телевізор.

6. Перед нічним сном непоганi максимально рітуалізірованi заняття, тобто в одному і тому ж порядку щовечора здійснювати разом з дитиною одні й ті ж дії. Наприклад, прибирати іграшки на місце, купатися, розповідати казку або спонтанно придуману історію з продовженнями, виконувати вечірні рекомендації лікаря.

7. Ревнощі до молодшого братика або сестрички також часто є причиною енурезу у старшої дитини. У цій ситуації батькам необхідно проаналізувати своє ставлення до старшого, переглянути, якщо необхідно, його роль в сім'ї. Матері, навіть якщо у неї на руках немовля, потрібно приділяти первістку трохи більше уваги. Можливо йому важко грати відведену дорослими роль старшого брата чи сестри. А може він недостатньо емоційно залучений у відносини батьків з немовлям, що і викликає пекучi ревнощі. Дитина хоче знову відчути себе маленькою, єдиною і коханою. Деякі батьки вкладають дитину-енуретика з собою в ліжко, щоб вночі розбудити її або відвести в туалет. Це робити дуже не рекомендується, оскільки присутність дорослих не дозволяє виробити звичку самостійно прокидатися вночі. Малюк і батьки повинні спати у різних ліжках і в різних кімнатах. Це сприяє спокійному сну дитини і поступовому привчанню контолювати свої сфінктери або прокидатися вночі при позивах в туалет.

8. У вечірній час краще утриматися від активних, енергійних ігор, щоб дитина не перевтомилася. Перед сном краще зайнятися настільними іграми, такими як лото, мозаїка, кубики або конструктор. Вони не тільки розвивають малюка, але і стабілізують його нервову систему.

9. Благотворно впливає на психіку малюка малювання. Чим молодша дитина, тим цікавіше їй малювати гуашовою фарбою товстими китицями на великих аркушах паперу різної форми, білих і кольорових. Багато дітей люблять створювати картини кінчиками пальців або всією долонею. Батьки не завжди вітають таку творчість, прирікаючи малюків з раннього віку на штампи і шаблони. Але якщо мова йде про лікування енурезу, необхідно якомога більше розкріпачити мислення дитини і розслабити тіло. А в малюванні фарбами пальцями і всією долонею діти найбільш повно відображають свій емоційний стан.

Сила навіювання. Цілком доступно для батьків проведення аутогенного тренування, спрямованого на зняття м'язового і нервового напруження дитини, на створення атмосфери спокою і розслаблення, налаштувати на зняття проблеми енурезу. Ось один з варіантів проведення такого тренування для дітей дошкільного віку у віршованій і м'якiй ігровій формі. Ця гра не представляє складності ні для батьків, ні для дітей. Заняття необхідно проводити щовечора перед сном. Тривалість тренування варіюється від 15 до 30 хвилин. Слова аутотренінгу треба читати малюкові спокійним, уповільненим і тихим голосом. З часом, коли дитина вивчить їх напам'ять, вона може кожен вечір проводити заняття самостійно, без участі дорослого.

Перед початком тренування потрібно вивчити з дитиною назви всіх частин тіла. Проводячи вечірнє заняття, дорослому необхідно подбати про свій внутрішній психічній рівновазі. Якщо мама або тато перенапружені або засмучені, то заняття варто доручити комусь із близьких, так як в раслабленном стані дуже сильна індукція (передача емоційного стану) від однієї людини до іншої, і в результаті може вийти зворотний результат: малюк не тільки не заспокоїться , а навпаки, перезбудиться. Вимовляти всі слова слід м'яким, спокійним голосом, не поспішаючи, з довгими паузами, і при називаннi частин тіла дитини, м'яко торкатися до них долонею (до голови, колін, стоп і так далі). Окремі формули навіювання повторюються 2-3 рази зi зміною логічного наголосу. При правильно проведеному аутогенному тренуванні малюк розслаблюється і навіть може заснути.




Всi статтi роздiлу
 



 
 


Популярнi статтi:
Нiчний дзвiночок у дитини
Проблема мокрої постелі
Невротична форма енурезу
Дитячий енурез
Втрата крові при травмi