РОЗДIЛИ



   

Всi статтi роздiлу

Особисте життя пiдлiтка


Дуже часто батьки пiдлiтка починають турбуватися з приводу появи у нього перших зачатків особистого життя. Як правило, найбільше переживають мами за своїх ще зовсім юних донечок. Прикладів такого особистого спілкування може бути багато: починають підлітки з Інтернету, різних соціальних мереж, сайтів знайомств і т.п. Буває, що мами знаходять, як їм здається, занадто відверте листування своєї дитини з яких-небудь віртуальним шанувальником або ж навпаки - натикаються на серйозні трактати про кохання з одним обранцем.

Ще більш хвилюючим є момент, коли дочка чи син, замість навчання та іншої корисної діяльності, з головою поринає у свій перший роман, годинами пропадаючи поза домом, за комп'ютером чи на телефоні. При цьому нерідко виявляється, що всі ці шанувальники або обраниці не ті, не гідні або взагалі небезпечні, загалом, до добра не доведуть точно. У зв'язку з чим постає ряд резонних питань: що робити, як обгородити, відвадити, пояснити, наставити на шлях істинний? Або ж нехай все йде своїм чередом, але аж надто якось страшно, не завело б це куди не слід.

І ось одразу хочеться втрутитися і все розставити по своїх місцях, адже ми ж дорослішi і досвідченішi, нам точно відомо, як усе має бути у наших дітей. Але, з іншого боку, розумієш, що псувати відносини з власною дитиною на цьому грунті теж не вихід. То як же тоді найкраще вчинити, щоб і радикальними методами не діяти, та й з-під контролю хвилюючу материнське серце ситуацію не випускати?

Дійсно тиснути на дитину, а тим більше на підлітка, і щось забороняти - це марно, особливо коли нічого жахливого все-таки не відбувається. Любовне спілкування, походи в кіно за ручку - це не секта, за листуванням в мережі ніхто не завагітніє, наркотики через Інтернет теж ніхто не передасть і т.п. Так що для початку все-таки оцінiть масштаби лиха і передбачувані наслідки всерйоз. У такому віці ще наївні і довірливі, закохуються, але, на щастя, і мінливі у своїх почуттях. Так що цілком можливо, що вже завтра цей неугодний нам кадр чи пасія легко зникнуть і забудуться. А от стосунки і взаєморозуміння між батьками та підлітком дуже важко буде налагодити знову.

Підлітковий вік взагалі повний усіляких хвилювань, змін, внутрішніх пошуків і душевної самотності. Тому очевидно, що на цьому етапі дитині просто життєво потрібно, важливо, актуально мати поруч близьку і схожу на неї людину, підтримувати спілкування, бути залученою в контакт з кимось значущим. Так що заборони та жорсткі заходи можуть зробити її куди більше нещасною, незадоволеною у своїх потребах і душевних поривах, можуть накласти серйозний негативний відбиток на взаєморозуміння з матір'ю або обома батьками. І ось це загальний стан нерозуміння і ущемлення буде набагато небезпечніший, тому що, перебуваючи в ньому, підліток може піти по кривій доріжці вже в реальному світі. Він може відгородитися, закритися, так що зробити щось буде вже дуже складно.

До того ж дуже важливо зберігати нейтралітет у неповних сім'ях, де дитина, так чи інакше, все одно перенесла травму розставання з кимось із батьків. Якщо ви будете забороняти їй спілкуватися з кимось, хто став дорогим і цікавим і зіпсуєте стосунки на цьому грунті, то дитина, однозначно, буде відчувати себе подвійно самотньою, незрозумілою і відкинутою.

Краще намагатися, що називається, по-хитрому тримати все під контролем, бути в курсі справи, розмовляючи на ці теми, наприклад, з дочкою як з подругою або по-дружньому перекинутися парою слів з сином. І саме в цьому спілкуванні «як з подругою» або «як зі своїм хлопцем» потрібно вносити свою конструктивну критику чи робити якісь висновки щодо не сподобаного вами суб'єкта - тільки дуже і дуже акуратно, завуальовано і як би відсторонено. Тоді ваша дитина буде сприймати все це, як вашу дослідну думку з боку, а не як науку стурбованої мами.

Якщо ви зумієте ненароком вивести дитину на невимушену розмову з гумором, то довіра до вас і інтерес до таких бесід можуть збільшитися. А це означає, що надалі ви цілком можете розраховувати, що ваша підростаюча дитина може почати радитися з вами, а не робити все наперекір, щоб показати свою самостійність і незалежність. Адже далеко не з кожною подружкою в школі або на вулиці захочеться поділитися тонкощами своїх переживань і подій. Мало куди це все пошириться, а слухати нотації і доісторичні коментарі суворої мами - ще гірше.

Проявіть кмітливість - будьте більш сучасною та лояльню в тих моментах, де це реально не небезпечно, зате потім в серйозних ситуаціях вам буде простіше говорити «ні» або щось радити. Тоді дитина буде відчувати, що їй, загалом, все дозволяють і її розуміють, тільки зрідка відчувати дискомфорт, коли в чомусь ваші погляди розходяться. Але це в будь-якому випадку набагато краще, ніж якщо вона піде в себе, закриється і достукатися до неї буде вже неможливо.
 

Iншi статтi роздiлу:
Коли дитина щось вкрала
Як боротися з безпорядком
Здiбностi i доля
Чому дитина не любить маму
Відносини між дорослими і дiтьми