Чому не можна

фізично карати дитину

Дитина погано поводиться, а ви хочете навчити її вести себе добре, та не знаєте як? Спочатку треба зазначити, чому не слід застосовувати фізичне покарання. Це породжує страх! Ви можете так налякати дитину, що в результаті вона відразу ж перестане поводитися погано. Але це лише видимість того, що покарання принесло бажаний ефект. Уважно спостерігаючи за поведінкою дитини після покарання, ви помітите, що вона намагається знайти способи, щоб звести рахунки зі своїми кривдниками. Може дратувати молодших братів, сестер або домашніх тварин, отримувати погані оцінки в школі, псувати свої або ваші речі, тікати з дому і забувати про свої домашні обов'язки. Цей перелік негативних реакцій на покарання можна продовжувати.

Караючи, ви відучуєте дитину контролювати власну поведінку. Вона розуміє, що тепер можна про це не замислюватися, так як батьки все зроблять самі. Дитина стає залежною від дорослого, одна присутність якого може викликати в ній страх. Покарання не робить ніякого впливу на розвиток навику відповідати за свої вчинки. Навпаки, караючи, ви встановлюєте такі норми поведінки, при яких дiти, що провинилися, намагаються вийти сухими з води. А це ні в якій мірі не сприяє вдосконаленню їх власних моральних принципів. Коли ви застосовуєте фізичне покарання, дитина стає або надто поступливою, або занадто впертою, а часто і мстивою. Вона зосереджується на тому, щоб звести рахунки з тим, хто її покарав, і не думає про наслідки свого негідної поведінки, про те, який урок необхідно винести для себе.

Прямою протилежністю поведінки, контрольованої впливовою особою, є самоконтроль, заснований на ціннісних орієнтуваннях дитини. Вона вчиться відповідати за свої вчинки сама і поводиться так, як вважає за необхідне. Покарання також несе в собі й інші побічні ефекти. Це заниження почуття власної гідності або поведінку, продиктовану почуттям страху. Це змішане почуття образи, завданої людиною, на любов якої розраховувала дитина. Це зміцнення віри в те, що діяти з позиції сили - єдиний спосіб домогтися бажаного. Крім того, покарання робить дитину недовірливою і спонукає приховувати помилки. Отже, фізичне покарання - це негідний спосіб пояснити дитині, що вона робить не так

Проте є способи впливу на дитячу поведінку, минаючи фізичне покарання. Одним з найдієвіших є ігнорування як спосіб покарання. Пам'ятайте, що для більшості дітей найважливіше - це ваша увага. Потрібно знати, що більшість поганих вчинків діти роблять через бажання бути поміченими. У такому випадку потрібно попередити дитину, що коли вона ще раз так зробить, ви перестанете з нею розмовляти, поки не вибачиться. Звичайно, дитина тут же захоче це перевірити, і після декількох спроб, переконавшись, перестане здійснювати поганий вчинок.

Звичайно, метод не слід використовувати, якщо дитина б'є або штовхає вас чи свого братика (сестричку). В такому випадку, потрібно провести роз'яснювальну бесіду, чому так не можна робити. І якщо це не подіє, поставити дитину в куток. Але не варто забувати, що перед покаранням треба попередити, що після кожного поганого вчинку буде покарання, тобто дати шанс виправитися. А якщо це не подіє, тоді застосовувати один з методів покарання.

Запам'ятайте, дитина завжди повинна знати, ЗА ЩО ЇЇ КАРАЮТЬ. Інакше, покарання не буде корисним. І найголовніше, перед тим як карати, подумайте чому ви вирішили це зробити. Чи зі зла, від образи, бажаючи помститися або відчуваючи свою безпорадність. Потім зупиніться, заспокойтеся і постарайтеся переосмислити вашу реакцію. Запитайте себе, чому саме хочете навчити дитину прямо зараз? Це потрібно зробити для того, щоб вона знала, що її покарали тільки тому, що вела себе погано, і що в цьому винна тільки вона сама. Ви жалкуєте, що довелося піти на крайній захід, і вам не доставляє задоволення покарання, але обставини склалися так, що по-іншому вчинити було просто неможливо.

• Очiкування малюка
• Новонароджений
• Перший рiк життя
• Вiд року до трьох
• Вiд трьох до семи
• Одяг та iграшки
• Домашнi тварини
• Подорож з дитиною