Плюси і мінуси

дитячих ходунків

Від великої кількості товарів для малюків в магазинах розбігаються очі. Особливе місце на прилавках відведено розвиваючим іграшкам і аксесуарам, які хочеться скупити всi й відразу. Один з таких пристроїв добре знайомий багатьом - це ходунки. Вони являють собою конструкцію на коліщатках, в центр якої, в спеціальні трусики, садять малюка. Спираючись на столик і перебираючи ніжками, він робить перші кроки. Плюс до всього, сучасні ходунки - це ще й цілий ігровий комплекс: на «столику» перед малюком розташовуються брязкальця, м'ячики, звонилки, пищалки, мигалки.

Мами, прихильниці ходунків, в один голос говорять про користь цього пристосування: «в ходунках малюк зробив перші кроки вже в 6 місяців!», «дитині дуже подобаються ходунки, і вона радісно розсікає в них по всій квартирі», «коли син в ходунках - він у безпеці, а у мене вільні руки, і я можу спокійно зайнятися домашнім господарством».

Виробники стверджують, що, піднімаючись на ніжки скоріше терміну, дитина раніше починає вивчати великий світ навколо себе, який був не доступний повзаючiй, і відповідно розвивається швидше однолітків. Однак є й інша думка лікарів-ортопедів, які бачать в ходунках велику небезпеку. Вставати на ніжки раніше покладеного терміну (орієнтовно до 7-ми місяців) означає давати зайве навантаження на ще незміцнілий хребет, що може привести до його викривлення.

Також неправильно розподіляється навантаження на стопи, дитина в ходунках пересувається навшпиньки, навалюючись грудьми на раму. В результаті формується неправильна хода. Крім цього, малюк в ходунках відчуває свою безпеку, як би він не пересувався - впасти неможливо. Тому, коли батьки захочуть, щоб дитина пішла самостійно, вона буде відчувати здивування - а як же без опори?

Не забувайте, що вміння правильно падати необхідно дитині. Його доведеться освоювати самостійно, методом проб, помилок, власної попки і колін. Ходунки такої можливості не надають. Статистика стверджує, що малюки, що багато часу проводять в ходунках, вчаться ходити самостійно пізніше своїх безходункових однолітків. Їм це стає нецікаво або просто лінь. Можливо, у дитини ніякої затримки в розвитку не відбудеться, але краще надати можливість піднятися на ніжки тоді, коли вона цього сама захоче і головне - буде до цього готова, завершивши етап пізнання світу на четвереньках.

Багато говориться про травмонебезпечність ходунків. У них дитина зможе розвивати значну швидкість, може застрявати в одвірках або битися об стіни (до речі, якщо сильний удар зашкодить значною віддачею, то слабкий знизить відчуття небезпеки). А перехід з одного підлогового покриття на інше (килим - лінолеум - паркет, та ще й з порiжками) може сприяти перекидання конструкції разом з дитиною, що, на жаль, є прямою дорогою до травми.

Які ж можна зробити висновки? Ходунки - не вселенське зло, але і не панацея. Якщо дуже хочеться, придбайте їх. Садити в ходунки слід дитину не молодшу 7-8-ми місяців, причому ту, яка вже активно повзає і намагається підніматися на ніжки. Пам'ятайте, що дитину можна залишати в ходунках на півгодини - годину в день, попередньо убезпечивши квартиру. Адже за частки секунди малюк може переміститися по кімнаті і смикнути, наприклад, за кут скатертини. Дуже важливо правильно налаштувати висоту сидіння, щоб дитина не висіла на ньому. А краще навіть придбати відповідне взуття. Якщо ходунки подобаються малюкові тільки через яскраву ігрову панель, подумайте, може простіше придбати окремий ігровий центр.

• Очiкування малюка
• Новонароджений
• Перший рiк життя
• Вiд року до трьох
• Вiд трьох до семи
• Одяг та iграшки
• Домашнi тварини
• Подорож з дитиною