Міфи про дитячий аутизм

Замкнута, відлюдькувата дитина, що годинами роздивляєся смітинку на підлозі... Такий образ дітей, які страждають аутизмом, став мало не класикою. Але чи завжди адекватно у нас сприймають цей діагноз? Ось найпоширеніші помилки навколо даного захворювання.

Міф 1. Соціопатія - головна ознака аутизму.
Насправді. Обмеженість взаємодії дитини з навколишнім світом і людьми - одна з провідних, але далеко не єдина ознака цього розладу. У аутизму досить широкий спектр проявів, при якому в дитини може спостерігатися і рухова гіперактивність, і агресивність. У дітей з розладом аутистичного спектру нерідко відзначаються стереотипні рухи, вузькість інтересів, відставання мовного розвитку. Однак далеко не всі порушення соціальної взаємодії, поведінки і відставання мовного розвитку є аутизмом. Нерідко цей модний сьогодні діагноз ставлять абсолютно невиправдано.

Міф 2. Розвиток аутизму може викликати вакцинація.
Насправді. Намагаючись знайти причину подібного розладу, деякі батьки нерідко шукають зовнішні причини. Наприклад, що цей розлад з'явився після вакцинації. Це, звичайно, зовсім не відповідає дійсності. Згідно з численними дослідженнями, подібні порушення, які мають генетичні передумови, формуються в головному мозку малюка ще до його народження. Так, ризик виникнення аутистичного розладу може спостерігатися у дітей, матері яких на ранньому терміні вагітності перенесли стресові ситуації.

За даними канадських вчених, ризик аутизму зростає на 87%, якщо під час вагітності майбутня мама приймала антидепресанти. До подібного розвитку подій може також привести прийом протиастматичних препаратів і навіть надмірне вживання під час вагітності фолієвої кислоти й вітаміну В12. Останнім часом заговорили і про внесок в розвиток розладів аутистичного спектра несприятливої екологічної обстановки. Однак найчастіше справжні причини в конкретному випадку буває дуже складно виявити.

Міф 3. Аутизм можна виявити тільки в 2-3 роки.
Насправді. Дійсно, діагноз раннього дитячого аутизму виставляють не раніше, ніж у 2-3 роки. Однак дивацтва в поведінці можна помітити набагато раніше - вже у віці 6-8-ми місяців. Про наявність подібного розладу може свідчити підвищена чутливість немовляти до звуків, тактильного контакту, світла. Після року, а іноді й раніше у нього можуть відзначатися стереотипні рухи, виборча реакція на кольори, запахи, їжу, на членів сім'ї (наприклад, хороша реакція і контакт з мамою, але ігнорування батька). Якщо запідозрили недобре, зверніться до дитячого невролога.

Міф 4. Дитину з аутизмом потрібно захищати від зайвого спілкування.
Насправді. Навпаки! Такій дитині потрібна якомога більш рання соціалізація починаючи з народження. І тут, звичайно, незамінна роль батьків, які постійно повинні з малюком розмовляти (доброзичливо, повільно і неголосно), поступово привчати його до чужих людей, до нової їжі, до нового маршруту, розпорядку життя. Якщо ж дитина з аутизмом мало спілкується з різними дітьми і дорослими, розлад тільки посилиться.

Міф 5. Аутизм лікується лише таблетками.
Насправді. Специфічного медикаментозного лікування не iснує. Нема ні золотої, ні срібної таблетки, яка б лікувала дане порушення. Якщо ж якийсь препарат допоміг одній дитині, це абсолютно не означає, що в лікуванні іншої дитини він дасть такий же позитивний ефект. Перш за все, такі діти потребують проведення спеціальних занять з логопедами-дефектологами, нейропсихологами, соціальними психологами та іншими фахівцями дефектологiчної спрямованості.

Останнім часом для поліпшення соціальних навичок успішно використовують методику віртуальних тренувань (у вигляді комп'ютерної гри), АВА-терапію, що допомагає дитині адаптуватися до навколишнього середовища. Успішно працюють різні корекційні центри, лекотеки, в яких займаються з такими дітьми.

р160*600