Життя після пологів


Поява на світ маленького чуда, народження нового життя, диво - про цей період прийнято говорити тільки з придихом і ніжністю. Від немовляти і від себе самих батьки чекають феєрверку емоцій і щастя. Та саме в цей момент вони виявляються далекими від цього щастя, можливо, як ніколи раніше. Яке все ж таки життя після пологів?

Романтичним словосполученням baby blues (дитячий смуток) післяпологову депресію позначають на Заході. Точніше, не стільки депресію, скільки певний стан, в якому мама може перебувати в перший час після народження малюка. Правильніше буде сказати «післяродовий смуток». Пояснювати його прийнято зміною соціального статусу, недосипом, гормонами, нарешті. Власне, саме до післяпологового смутку і застосовні, в основному, ті поради, які зазвичай адресують до післяпологової депресії. А саму депресію треба лікувати медикаментозно.

Життя після пологів не таке барвисте, як його часто описують. Тут багато підводних течій, котрі вибивають у молодої мами грунт з-під ніг. Отже, які ж симптоми у післяпологового смутку? Втома, яка не проходить навіть після пари годин сну разом з немовлям. Небажання займатися домашніми справами. Байдужість до власного зовнішнього вигляду. Відсутність інтересу до сексуальних відносин з чоловіком більш ніж протягом місяця після пологів. Важливо, що дитині при цьому має бути від кількох днів до шести місяців. Тому що, якщо вже 2,5 роки, а у вас все ще післяпологовий смуток - то це все-таки трохи більше, ніж гормональне зрушення, і пора звернутися за професійною допомогою.

Якщо ж дитина з'явилася недавно, і особливо якщо це перша дитина, не поспішайте драматизувати і відправлятися за антидепресантами. Можливо, ви дійсно трохи ідеалізували перший рік: на практиці він важчий, ніж про це прийнято говорити. По-друге, незважаючи на те, що в побутовому плані сучасним мамам простіше, ніж тим, хто ростив дітей років двадцять тому (памперси, пральні машинки, блендери та інше), в плані моральному їм набагато складніше. Справа в тому, що з рішенням частини побутових і господарських проблем зросли вимоги суспільства до матерів.

Залежно від кола вашого спілкування, ви можете почути найрізноманітніші «незаперечні постулати» про хорошу маму. Носіння в слінгу або, навпаки, повна відмова від нього, годування грудьми до дитячого садка або, навпаки, нескінченні стерилізовані пляшечки, раннє привчання до горщика, білінгвізм, кубики Зайцева... У будь-якої жінки від цього достатку інформації, що суперечить одна одній, голова піде обертом. І виникне закономірна думка: я не знаю, що для нього краще, я не можу йому це дати і, отже, я - погана мати.

Саме в цей момент, як правило, і потрібно зупинитися. Піти в кафе з бездітною подружкою. Привести в порядок волосся в салоні. Просто побродити по вулиці, дивлячись на природу. Влаштувати чоловікові романтичний вечір, дозволивши дитині побути з нянею або бабусею. І ще раз сказати собі, що ви - відмінна мати. Краща, яка тільки може бути саме у вашої дитини. Бо якщо не зупинитися...

Приблизно через півроку після народження дитини гормональний фон встановлюється, сексуальне життя повертається в колишній ритм, та й взагалі, перший шок від появи нового члена сім'ї проходить. Все стає на свої місця. Однак іноді щось все ж таки йде не так. Якщо це «не так» ігнорувати і не помічати, то десь до 9-ти місяців або року після пологів у жінки розвивається повномасштабна післяпологова депресія. І тут вже спроби просто взяти няню на вечір або сходити в салон краси проблеми не вирішують.

Проблему, яка довго і системно визрівала, треба і вирішувати системно. Швидше за все, справа тут вже не тільки в порушеному графіку сну, розхитаних гормонах або новому статусі. Можливо, неправильно збудовані відносини всередині сім'ї, і мама не отримує підтримки від чоловіка чи родичів. Можливо, є проблеми з визнанням її статусу іншими членами сім'ї. Наприклад, новоспечені бабусі дуже люблять демонструвати свій досвід у поводженні з дітьми, і в підсумку практично усувають молоду маму від спілкування з дитиною. А батьки часом просто не знають, як спілкуватися з маленьким малюком і чим допомогти, тому залишаються осторонь, теж по-своєму сумують.

Вирішити подібні проблеми допоможе психолог, який разом з усіма членами сім'ї вибудує стосунки, дасть усім виговоритися і обговорити застарілі проблеми. Нарешті, якщо і психолог не допомагає вийти із загального стану перманентної втоми й апатії, мабуть, настала пора звернутися за медикаментозною доомогою. Тому що саме так лікують справжню депресію. Призначити медикаменти може тільки лікар-психіатр. Займатися самолікуванням і постановкою діагнозів по Інтернету не тільки нерозумно, а й небезпечно. Крім того, для покупки ліків все одно знадобиться рецепт, виписати який може тільки лікар.


Популярнi статтi:
Дитина для себе
Батьки-"вампіри"
Чайлдфрі - добровільно бездітні
Ненормативна лексика в устах дітей
Коли починати виховувати дитину