Чому діти обманюють


 Чому діти обманюють

Буває, що діти обманюють батьків, причому з найрізноманітніших причин. Перш ніж карати дитину, варто зрозуміти чому ж вона бреше? Діти 4-6-ти років часом придумують абсурдні речі і самі в них вірять. Психологи називають таку брехню «фантазійною». І вважають, що це звичайний етап розвитку. Сварити вигадника не варто - навіщо позбавляти його нормального дитинства?

Інша справа, коли фантазії дитини ростуть разом з нею. Якщо підліток живе в полоні ілюзій, батькам потрібно розбиратися, що ж так лякає його в реальному свiті. Можливо, він не відчуває себе улюбленим і потрібним, не вміє спілкуватися з однолітками. Цілком ймовірно, що і дитині, й батькам знадобиться допомога психотерапевта чи психолога.

Якщо говорити про справжню брехню, у неї є кілька основних причин.
Намагання уникнути неприємностей. Дитячий світ відрізняється від світу дорослих. Те, що дорослим здається нісенітницею (розбита чашка або дірка на штанях), для дитини - жахлива проблема. Вона точно знає, що мама сваритиме. І треба зробити так, щоб не влетіло. Брехати дитина ще толком не вміє, і всi хитрощі "шиті білими нитками". Зазвичай так поводяться діти надто суворих батьків, які сварять їх через всякi дрібницi.

Намагання підвищити соціальний статус. Коли вона не дуже впевнена у собі, не відчуває своєї реальної цінності для оточуючих, може самостверджуватися за рахунок байок про крутих друзів або родичів, що в реальності не існують, нових гаджетiв, які нібито є. Найсумніше, що обман рано чи пізно розкривається, і дитина відчуває себе зовсім мало значущою. Можливо, у неї занадто вимогливі батьки, і вона вважає, що не дотягує до високої планки, яку тато з мамою встановили ще при народженні.

Намагання захистити свої секрети. Багато хто з батькiв у дитинстві любив робити «сюрприз» - тайнички у дворах. Дітям важливо мати свої власні (зазвичай нешкідливі) таємниці. І дитина готова брехати, щоб захистити їх від дорослих, які намагаються все контролювати. Навіть якщо ви дуже турбуєтеся за своє дитя, це не привід підглядати і постійно перевіряти що, де i як робиться. Краща база для відносин - довіра. Якщо дитина знає, що батькам можна довiряти, вона буде більш відвертою.

Намагання покарати дорослих. Часом діти брешуть не для захисту, а для нападу або з помсти. Брехня в даному випадку - це прояв агресії у відповідь на агресію навколишнього світу. Батьки не дуже цікавляться дитиною, байдужі або навіть несправедливі. Дитина буде «карати» їх обманом - адже вона вже засвоїла, що брехати дорослі забороняють. Значить, буде заборони порушувати і тим самим доводити батьків до сказу! Цей випадок, мабуть, найтяжчий з усіх. У дитини вже склалося негативне уявлення про оточуючих, змінити його дуже важко.

Що робити батькам?
- Зрозуміти, що дитина ніколи не бреше на порожньому місці (якщо це, звичайно, не безвинні вигадки, щоб просто посміятися). Брехня - це завжди сигнал про те, що є проблеми.
- Не спускайте брехню, навіть по дрібницях. У кожному разі треба розібратися, щоб дитина засвоїла: брехня не заохочується і не замовчується.
- Не погрожуйте, не карайте зопалу - раптом ви помилилися. Крім того, дитина, на яку ви обрушите свій гнів, брехати не перестане - просто буде краще це робити.
- Якщо ви розлючені через брехню, спочатку охолоньте, а вже потім приступайте до розгляду й обговорення. Сказати можна приблизно наступне: «Розкажи, що сталося. Обіцяю не карати, але мені потрібно точно знати, щоб пояснити тобі, чому це погано».
- Зрозуміло, що слово потрібно тримати. Обіцяли не карати - значить цього робити не можна. Якщо ви тримаєте своє слово, то і для дитини така поведінка буде нормою.


Популярнi статтi:
Як навчити дітей поважати інших
Причини підліткового недосипання
Як організувати гру в сніжки
Чи підтримувати в дитині віру в Діда Мороза
Як цiкаво провести зимовi канiкули