Як розворушити повільну дитину


Намагатися змусити повільну дитину «поворухнутися» за допомогою криків, ляпанців і загроз безглуздо. Від цього вона стає ще більш млявою. Що ж робити? Роздратуванням можна досягти тільки зворотного ефекту. Рознервувавшись, нерозторопна людина ще більше загальмується, а то й зовсім впаде в прострацію.

Гальмування - захисна реакція, дуже поширена в тваринному світі. Коли втекти від переслідування неможливо, багато живих істот впадають у ступор і навіть засинають. Для флегматичної, повільної дитини гнів мами і жах від того, що вони кудись спізнюються, цілком порівняні з такою грізною небезпекою.

Насамперед, потрібно послабити натиск. Намагатися в корені переробити людину не варто. Сил витратите багато, а досягнете тільки того, що у дитини розхитаються нерви. Може скінчитися і зовсім сумно: дитина від перенапруги почне заїкатися або мочитися в ліжко.

Не порівнюйте дитину з собою. Це викличе тільки обопільну досаду і розчарування. У повільних дітей часто буває погана моторика. Необхідно займатися її розвитком. У цьому допоможуть нейропсихологи і дефектологи. Корисно нанизувати на нитку намиста, складати мозаїку, ліпити, в'язати, вишивати. Якщо малюк буде від чогось відмовлятися, значить йому важко виконати завдання. Зробіть левову частку складного завдання самі, спонукаючи дитину хоч трошки допомогти вам. Але при цьому створюйте у нього ілюзію, ніби ви все робите разом. Поступово доручайте йому все більшу ділянку роботи, невпинно його підбадьорюючи.

Подбайте про те, щоб одяг дитини був максимально позбавлений ​​гудзиків, зав'язок - всього того, з чим важкувато справлятися. Не хвилюйтеся, зав'язувати шнурки вона все одно навчиться. Головне, щоб, згадуючи дитинство, не замерзала, подумки чуючи ваші роздратовані окрики.

Повільну дитину слід частіше залучати в рухливі ігри. На першому етапі, поки вона не освоїла гру, краще грати з дорослими, які повинні створювати відчуття успішності. Для психологічної підготовки до школи корисно розвивати в грі навички швидких відповідей. Наприклад: «Що буває червоним (пухнастим, залізним...)?» або «Що росте в саду (лісі, городі, тундрі)?» Коли дитина вже не буде утруднятися з відповідями, почніть грати на час. Тільки не піднімайте планку дуже високо, інакше вона буде програвати і відмовиться від гри.

Оволодівши і цими премудростями, перейдіть до нового етапу: тепер гра буде вестися з м'ячем. Нерозторопнiй дитині доведеться здійснювати відразу дві дії: відповідати і ловити м'ячик. Причому відповідати без підготовки. Ця гра хороша ще й тим, що, крім корисного псіхотренування, дитина непомітно відпрацьовує відповіді на запитання, які можуть поставити при вступі до школи.

Чудово підходить для розвитку спритності і координації дій відома дитяча гра з м'ячем «Їстівне - неїстівне», коли, кидаючи м'яч, ви називаєте предмет, а дитина визначає, їстівний цей предмет чи ні, і в залежності від цього ловить м'яч або пропускає. Можна грати у слова (наступне слово починається з останньої букви попереднього: мама - абрикос - сіно - орел...).

З дiтьми 8-12-ти років - в міста (правила аналогічні). Йти слід від простого до складного: спершу просто гра, потім гра з м'ячем, потім без м'яча, але з якимись додатковими діями типу хлопків, нахилів. Оскільки дитина витрачає багато моральних і фізичних сил на дії, які найспритнішим людям даються без проблем, їй треба частіше давати відпочити.

Не навантажуйте повільну дитину додатковими заняттями, не орієнтуйтеся на однолітків. У них інший темперамент, інша ступінь витривалості. Якщо ви кудись разом збираєтеся, починайте збори заздалегідь. Не вимагайте, щоб дитина обов'язково одягалася сама. Повільним буває дуже важко збиратися вранці. Сонні, невиспані, вони не хочуть йти в садок або в школу, що віднімають у них стільки сил. У ці хвилини їм особливо потрібна підтримка близьких.

Якщо рідні враховують особливості повільної дитини, вона поступово адаптується до життя. Намагайтеся бачити в цих особливостях і позитивні сторони. Навіюйте і їй, і собі, що вона не повільна, а грунтовна. Сім разів відміряє, один - відріже. А у тих, що поспішають, багато чого виходить погано. Частіше iлюструйте приказку «поспішиш - людей насмішиш» наочними прикладами, але при цьому тактовно допомагайте дитині. І скоро ви переконаєтеся, що, коли тихіше їдеш, дійсно далі будеш.

Кричати на дитину точно не варто. Потрібно в ігровій і трохи змагальнiй формі привчати її до більш швидкого темпу. Наприклад, коли ви кудись будете збиратися, запропонуйте пограти в гру «хто швидше одягнеться».


Популярнi статтi:
Занижена самооцінка впливає на навчання
Як навчити дитину успішності
Чи кожна дитина може стати лідером
Дитина в соціальних мережах - не привід для гордості батьків
Як навчити дитину справлятися з агресивністю