Синтетичні харчові добавки
викликають СДУГ у дітей


Чому дитина погано вчиться? Чому вона така непосидюча - змусити займатися неможливо? Ніби хтось смикає за ниточки і ні на чому не може зосередитися. Раніше про таких дітей казали, що в них вселився біс, а сьогодні просто ставлять діагноз - СДУГ (синдром дефiциту уваги i гiперативностi). Яскраво виражений синдром у 2-5% дітей в легкій і помірній формі зустрічається в 2 рази частіше. Хлопчики схильні до нього більше за дівчаток.

Хворобу лікують психологи, психіатри, є навіть спеціальні таблетки. Але багатьом можуть допомогти певні продукти, точніше їх відсутність в харчуванні. Таке лікування винайшов в 1970-ті роки американський алерголог Бен Фейнгольд. Він виключав з харчування таких дітей продукти з синтетичними харчовими добавками, в першу чергу з барвниками, і дитяча поведінка ставала нормальною.

Фейнгольд говорив: «Потрібно чесно визнати, що всупереч термінології ліки і харчові добавки ідентичні. І ті й інші - низькомолекулярні речовини. Але, незважаючи на це, з тисячі добавок, що вводяться в продукти, жодна не піддавалася таким фармакологічним дослідженням, які потрібні для реєстрації ліків». Це означає, що багато добавок діють на мозок дитини як збудники, і їх усунення вирішує проблеми гіперактивності.

На радість харчових магнатів в 1982-му роцi Фейнгольд помер, дослідження в цьому напрямку припинилися. До теми повернулися тільки в 2004-му, коли вчені Саутгемптонського університету в експерименті підтвердили правоту теорії Фейнгольда стосовно шести барвникiв і одного консерванту. Продуктів з ними - хоч греблю гати! А дитячих - взагалі море: вони є майже у всіх цукерках, мармеладi та інших солодощах гарних яскравих кольорів.

У відповідності зі сформованою практикою, перевіреною десятиліттями, чиновники від харчування і харчові магнати виступили єдиним фронтом і сказали те, що завжди кажуть у таких випадках: «нічого не доведено, експеримент поставлений погано, потрібні нові дослідження, а ось безпека барвників доведена однозначно».

Ви й самі, напевно, чули подібне, з тією тільки різницею, що замість барвників називають інші скандальні добавки, ГМО, цукор, сіль, трансжири. За законами жанру про дослідження iз Саутгемптона мали забути ще на 20 років, якби не англійське Агентство з харчових стандартів, яке взяло повторні експерименти під свій контроль. На них пішло ще 3 роки, і все підтвердилося.

Після цього англійські чиновники підняли проблему на весь Євросоюз і одночасно почали активно працювати з виробниками продуктів, переконуючи їх добровільно-примусово відмовитися від яскравої хімії. Напевно, з найбільш «кращих» популістських міркувань до них приєдналися європарламентарі, і процес пішов.

Повністю заборонити «Саутгемптонську шістку» барвників вони не змогли, але знайшли асиметричну відповідь - змусили в ЄС на всіх продуктах з такою хімією писати, що вони «можуть негативно впливати на активність і увагу у дітей». Такі ж вимоги ввели в багатьох країнах. Навіть у США, де демонстративно не реагують на такі скандали, ситуація змінилася. Правда, там з 6-ти барвників 3 вже давно заборонені.

А як ця боротьба озивається в нас, адже наше законодавство по продуктах гармонізоване з Європою? Вивчивши в гіпермаркетах десятки дитячих драже, карамелей, мармеладу, жувальних цукерок, ми переконалися, що багато транснаціональних компаній і майже всі наші продовжують робити їх з хімічними барвниками. Деякі великі західні фірми перейшли на натуральні - куркумін, антоціани, хлорофіл, барвники з буряка, паприки і т. д.

Але при цьому вони продовжують застосовувати штучні ароматизатори, які всупереч європейським законам називають ідентичними натуральним. Є й «гібриди»: жувальні цукерки Starburst виявилися з натуральними барвниками (їх робили в Європі), а мармелад тієї ж марки, зроблений у нас, - з синтетичними.

Ми жодного разу не виявили попередження про негативний вплив на увагу і активність. По суті, наші діти опинилися в резервації, де кольорова хімія продовжує правити бал. А більш-менш натуральне - це зазвичай «недоїдки» з європейського столу. І так, напевно, буде тривати довго. Заборонити ці барвники неможливо, адже в Європі вони формально дозволені. Але чому б не ввести такі ж попередження, як в ЄС? Це допомогло б батькам купувати менш шкідливі цукерки, а виробникам послужило б стимулом для переходу на природні барвники.


Популярнi статтi:
Основні помилки при підлітковому схудненні
Як вибирати м'які іграшки
Які ляльки вибирають сучасні дівчатка
Якою повинна бути няня
Як слідкувати за роботою няні