Коли почати навчання малюка

Всi статтi роздiлу

    Коли почати навчання малюка


Малюк готується до життя і навчається ще в утробі матері. Тому питання повинно звучати не «коли», а «як». До 5-6 років більш активна права півкуля мозку. Відбувається засвоєння особливостей звуків, кольорів, образів, емоцій і на свідомому, і на несвідомому рівнях психіки. Діти виявляються більш сприйнятливими емоційно, причому під впливом почуттів вони схильні діяти, а не висловлюватися. В цей період життя у людини переважає конкретно-образне мислення. Тому й творчий потенціал дитини настільки ж високий, як у дорослих, яких називають правопівкульними людьми.

Отже, до 5-ти років не треба вчити абстрактним символам: буквам, цифрам, геометричним фігурам. Якщо малюк знайомиться з правилами читання та рахунком у процесі гри, спілкування, це відбувається легко, невимушено, а тому не веде до небезпечних наслідків, як у випадку коли чиниться на нього тиску. Не рекомендується спеціально вчити на цьому етапі комп'ютерним, складним технічним і математичним іграм (шахи, ребуси, кросворди і т. п.) Часом такий невірний шлях пропонують деякі так звані школи раннього розвитку, де тішать самолюбство батьків різними навчальними заняттями. Реально ж наноситься шкода, яку важко виправити як в інтелектуальній, так і в психоемоційній сфері. Досить сказати, що більшість таких дітей потім потрапляє до психотерапевтів з серйозними невротичними проблемами.

Не треба навчати малюка також іноземним мовам, поки він досить добре не освоїв рідну. У віці до 5-6-ти років корисно було б стимулювати творчі здібності. Особливо добре малювання в будь-якій формі, будь то розмазування фарб по листу руками, лiпка з пластиліну, глини, тіста і т. п., танці, співи, музичні заняття без посиленої уваги до нотної грамоти, спортивні вправи для задоволення та здоров'я і т. д.

Звичайно, основним засобом пізнання світу у розглянутий період залишається ігрова діяльність. Проте буває нерідко, що дитина не може реалізувати цю важливу для себе потребу. Не вміючи грати, вона буде гірше вчитися, складніше потім стане працювати, та й у відносинах з іншими людьми у неї часом виникають складності. Заняття обов'язково повинні проводитися у формі гри і супроводжуватися великою кількістю картинок і предметів, що ілюструють матеріал.

Згадайте, як були побудовані програми навчання в початковій школі декілька десятиліть тому. Тоді все це враховувалося. Діти, як правило, приходили в 7 років, коли у правшiв провідні функції природним чином переключалися на ліву півкулю, яка і у лівшів була вже досить розвинута, щоб відповідати сповна за безліч дій. Все початкове півріччя першокласники писали гачки і палички олівцем, тренуючись. Потім ті, у кого добре виходило, брали ручки, інші ж отримували дозвіл писати ними в міру своєї готовності. В цей же час починали освоювати письмові букви. Так само поступово і поетапно відбувалося навчання читання та математики.

Зараз же всі діти відвідують заняття з підготовки до школи, на яких бажання вчитися відбивають відразу. Вважається, що дитина, вступаючи в перший клас, повинна вже вміти читати, писати і рахувати. Виникає питання: а що ж тоді мають робити вчителi?
 

Iншi статтi роздiлу:
Адаптація першокласникiв
Як навчити малюка читати
Принципи раціонального повторення
Тотальний регрес при хронiчнiй неуспiшностi
Основа знань - вмiння читати