Iншi статтi роздiлу:
Чи цікаве навчання
Коли почати навчання малюка
Адаптація першокласникiв
Як навчити малюка читати
Принципи раціонального повторення

Щоб дитина захотіла вчитися

Всi статтi роздiлу

 Щоб дитина захотіла вчитися


Немає такого дошкiльника, який би не мріяв стати першокласником. Однак дуже часто буває так, що вогник цікавості в очах гасне, і в школу доводиться відправляти мало не насильно, використовуючи весь арсенал впливу - від обіцянок купити нову іграшку і до погроз застосувати батьківський ремінь. І те, і інше ефект, звичайно, має. Але короткочасний.

Сьогодні стали дуже популярні різні методики раннього розвитку. У перший клас беруть підготовлених дітей. Шестирічки вже вміють і читати, і рахувати. Але чи означає це, що вони готові до школи? Дуже часто буває так, що батьки прагнуть віддати малюка в школу якомога раніше. Скажімо, не з семи, а з шести років. Мотиви можуть бути самими різними - починаючи від бажання мати рік в запасі перед вступом до інституту до звичайного "сусідська дитина вже в перший клас піде. А наша чим гірша?".

Однак потрібно пам'ятати, що гра - це не менш важливий етап у пізнанні світу, ніж навчання. І кожна дитина повинна дограти, перш ніж почати вчитися. Сім років - не випадковий вік для першокласників. Він найбільш оптимальний для того, щоб плавно перейти від гри до навчання. У методиках раннього розвитку немає нічого поганого, але тільки в тому випадку, якщо до цього не примушують, інакше проблем не уникнути. І незабаром після початку занять інтерес до навчання зникне. Готовність до школи - це не тільки і не стільки вміння читати по складах, скільки психологічні характеристики дитини. І якщо психологічно вона не готова, то на запитання «чи не пора в школу?» можете сміливо відповідати: «ні, ми ще пограємо».

Батiг чи пряник. Що робити, коли дитина не розуміє, навіщо потрібно вчитися, якщо їй не цікаво? По-перше, потрібно розібратися, в чому причина: в залежності від віку причини можуть бути різними. По-друге, потрібно все ж відмовитися від каральних методів боротьби з лінню: биттям і нудними нотаціями, як відомо, нічому не вивчиш. А ось стійку відразу до школи та навчання викликати можна. Згадайте себе в цьому віці. Що вас могло зацікавити? Проблема дорослих якраз і полягає в тому, що вони забувають те, якими були самі. Як же навчити вчитися?

1. Один з найбільш безпрограшних, але й самих важких варіантів - зацікавити отримувати знання заради самих знань. Батьки, які обирають цей шлях, мудрі і далекоглядні. Вони розуміють, що кожен день вони повинні бути готові відкривати для себе світ заново, тільки вже зі своїми дітьми. У будинках, де живуть такі родини, головне місце займає не телевізор, а живе спілкування - обговорення книг, кінофільмів, спори і розмови по душам. Дитина повинна бачити, що і мама, і тато постійно чогось вчаться і отримують від цього задоволення, і тоді вона сама захоче наслідувати їм у цьому. Розвивайте, водiть в музеї і на концерти, на виставки та вернісажі, обговорюйте побачене. Не дайте згаснути цікавості, і дитина обов'язково перенесе цей інтерес і на навчання.

2. Ефект присутності. Робити домашні завдання разом з першокласником - звичайна справа. Однак бувають і важкі випадки, коли батьки сидять зі своїм чадом за уроками мало не до десятого класу. Це тупиковий варіант. До кінця другого року навчання діти повинні вміти готувати всі свої домашні завдання самостійно. Якщо дитина погано організована, постійно відволікається, створіть ефект присутності, залишайтеся, коли вона готується, проте займайтеся своєю справою, наглядаючи за нею.

3. Матеріальна винагорода - варіант непоганий, хоча і спірний. Однак навчання - це праця, а праця має бути винагороджена, є й така точка зору. Розмір нагороди обговорюється на сімейній раді. Однак це повинна бути невелика сума, зрештою, даєте ж ви гроші на кишенькові витрати. Так нехай ці гроші будуть заробленi.

4. Подолання. Навчіть отримувати задоволення від подолання труднощів. Святкуйте будь-яку найменшу перемогу, щиро хваліть і радійте. Нехай дитина відчує, яке це - бути переможцем. Зверніть увагу, як ви оцінюєте успіхи: не можна робити акценти на поганому. Наприклад, замість "Знову за контрольну трійку отримав", скажіть: "Цього разу задачку ти почав вирішувати правильно, але трохи збився".

5. Дитина впевнена, що її навчання потрібне вам, а не їй. Але ж вона напевно хоче кимось стати. Космонавтом - це як мінімум. Треба зуміти пояснити їй, що знання не тільки самі по собі приносять радість, але і ведуть до Великої Мрії.

6. Не сюсюкайте і ніколи не кричіть. Говоріть, як з другом, - не з висоти свого зросту і положення, а на рівних. Це - найкращий стиль спілкування, і він дасть найбільші результати. Адже найголовніше, чого чекають від нас діти, - це спілкування. Щирого, теплого та дружнього.