ДИТЯЧИЙ ОДЯГ
     та IГРАШКИ

 

Гра в життi дитини
 
Дитина
Очiкуваня малюка
Новонароджене немовля
Перший рiк життя
Вiд року до трьох
Дошкiльний вiк
Харчування
Здоров'я
Розвиток
Виховання

                     

                                                             Всi статтi роздiлу

Гра в життi дитини

"Давай пограємо!" - як нам знайоме це прохання дитини. І яку величезну радість вона відчуває, коли ми погоджуємося. Ми можемо побути хворим або продавцем, учнем або клишоногим ведмедиком. Зазвичай, граючи з малюком, ми слідуємо за його бажанням: вiн сам пояснює нам, що треба робити. А ми, якщо вже вирішили доставити задоволення, слухняно виконуємо всі вимоги.

Однак гра - це не тільки задоволення і радість, що само по собі дуже важливо. У грі дитина закріплює навички, якими нещодавно оволоділа, розвиває найважливіші сторони своєї психіки. Діти в грі відчувають себе самостійними, за своїм бажанням спілкуються з однолітками, реалізують і поглиблюють свої знання та вміння. Граючи, діти пізнають навколишній світ, вивчають кольори, форму, властивості матеріалу і простору, знайомляться з рослинами, тваринами, адаптуються до різноманіття людських відносин, і т.д. У грі розкриваються такі можливості, які ще не реалізуються у повсякденному житті. Це схоже на погляд у майбутнє. У грі дитина буває сильнішою, добрішою, витривалішою, кмітливою, ніж у багатьох інших ситуаціях. І це природно.

Дитина повинна співвідносити свої бажання з бажаннями інших дітей, інакше вона просто не буде прийнята в гру. Вона може вередувати з батьками, вихователями, але тільки не з партнерами у грі. Гра розвиває комунікативні здібності, треба навчитися встановлювати з однолітками певні взаємовідносини. Беручи ту чи іншу роль, малюк засвоює і необхідні для виконання цієї ролі норми поведінки, а не просто веде себе так, як захотілося в дану хвилину. Треба бути ніжною і турботливою у ролі мами або тата, добрим і уважним у ролі лiкаря, ввічливим і акуратним у ролі продавця.

Гра формує і пізнавальні здібності, і мову, і довільність поведінки. Як іноді буває важко малюку керувати собою, особливо своїми рухами. При цьому досить просто сказати незграбнiй дитині, що тепер вона буде зайчиком і повинна стрибати так, щоб її не почула лисиця, і всі її рухи стануть точними.

Приклад з практики. Малюки в садку імпульсивно грали один з одним. Кожен займався своєю справою: малював, готував обід, хитав ляльок, грав у магазин, та й просто бігав. Вони настільки були захоплені іграми, що навіть не звертали увагу на те, що в групі стояв неймовірний крик, який заглушав їх самих. На прохання вихователя вести себе тихіше, діти майже не реагували. Але тут дорослий голосно сказав: "Діти, давайте уявимо, що ми рибки в морі. Ми надуємо щічки і попливемо подорожувати. А як ви всі знаєте, риби не вміють розмовляти, вони мовчать, ніби набрали в рот води". І, звичайно ж, після цієї запропонованої гри, діти заспокоїлися і з великим задоволенням почали зображати риб. У групі запанувала тиша.

Колективна гра вимагає мобілізації всіх сил і можливостей: і фізичних, і розумових. Гра особливо вимоглива до розвитку мови дитини: вона має пояснити, у що і як хотіла б грати, домовитися з однолітком. Тому ті діти, які починають пізно говорити, або їх мова має порушення, відчувають труднощі в іграх з однолітками. У таких випадках слід якомога швидше підключати фахівців і виявляти причини порушення. Така ж ситуація складається, коли при зміні місця проживання дитина долає мовний бар'єр, починаючи говорити чужою мовою. Дуже важливо вчасно надати їй психологічну допомогу, інакше з нею майже ніхто не буде грати.

Гра бурхливо розвиває уяву: зі стільців споруджується поїзд, з кубиків - гараж. Дитина постійно імпровізує в грі, намагається задіяти всіх і вся навколо себе. Добре, коли дорослий допомагає придумувати сюжети, а головне - безпосередньо бере участь у грі. Цим він не просто доставляє радість, а допомагає в розвитку.

Діти, спостерігаючи за дорослими, прагнуть наслідувати їх у всьому, жити з ними на рівних, відтворюючи у грі те, що їм близько і цікаво (дії людей у побуті, трудові процеси, відносини людей один до одного, їх відпочинок, розваги і т. д.). У цих іграх важлива тема, зміст, послідовність відображуваних подій (шофер веде машину, льотчик - літак, мама вчить доньку, а не навпаки). Такі ігри називаються творчими, сюжетно-рольовими іграми. Вони притаманні після 3-4-х років.

Iншi статтi роздiлу:
Чому дiти не грають разом
Одяг: практичнiсть i надiйнiсть
Комбiнезон
Що подарувати на день народження
Теплий одяг з натуральних тканин