ДИТИНА до РОКУ

Чи потрібне заколисування
 

Всi статтi роздiлу

Чи потрібне заколисування

Чи потрібне заколисування? Єдиної думки з цього питання не існує. Можна знайти, як аргументи «за», так і «проти».

Аргументи «за»:
* На користь заколисування свідчить багатовіковий досвід наших предків. Малюків практично у всіх народів заколисували - на руках або в колисці. У наш час деякі мами заколисують дітей, сидячи на гімнастичному м'ячі з малюком на руках (так менше втомлюється спина і зміцнюються м'язи живота) або просто хитаючи його на м'ячі, заколисують в колясці. Носіння в слінгу - теж свого роду заколисування. Хоча цілий день в слінгу крихті проводити, безумовно, не варто - це гальмує активні рухи.
* Простий, доступний і природний спосіб заспокоїти. Для багатьох дітей заколисування - одна з природних потреб. Коли зникне ця потреба, малюк відмовиться від нього сам. Зазвичай, це відбувається до року.
* Заколисування - відтворення відчуттів малюка в животику у мами (ритм, рух) - природний, комфортний стан. Сам малюк рухатися активно поки не може, а за час перебування в животі у мами він звик до почуття руху.
* Під час заколисування дитина відчуває себе в безпеці, відчуває себе коханою. Тому заколисувати найкраще на руках, так вона відчуває близькість тіла, запах, серцебиття, задовольняє потребу в тактильному контакті, може бачити обличчя мами. Формується довірче ставлення до світу, така малюк добре розвивається.
* Синхронізуються біоритми мозку з роботою внутрішніх органів. Організм живе за законами ритму. Серце б'ється з рівномірними інтервалами, чергуються стадії активності і відпочинку, фази сну змінюють одна одну. Заколисування допомагає налагодити ритм. Помічали, що перезбуджений і заснувший від утоми малюк, прокидається буквально через 20 хвилин? Це означає, що він не досяг фази глибокого сну, коли тіло і мозок по-справжньому відпочивають. Рухи впливають на півколові канали в головному мозку, викликаючи сонливість. Якщо крихту колихати, сон буде міцним і здоровим.
* При колиханні тренується вестибулярний апарат. На думку одного з основоположників раннього розвитку, Глена Домана, тренування вестибулярного апарату є запорукою успішного інтелектуального розвитку. Існує розроблена ним програма рівноваги для тренування вестибулярного апарату (гойдання, кружляння, підкидання, перекиди).
* Діти обожнюють гойдатися і в старшому віці - на кониках-гойдалках, гойдалках, каруселях. Напевно, відчувають, що їм це на користь. При гойданні розвиваються структури мозку, відповідальні за рух, поліпшується просторова координація. Але садити малюка на гойдалки можна, тільки коли він вже добре сидить, міцно тримає спину. Розгойдування грає найважливішу роль в психомоторному розвитку. Коли маленький спортсмен розгойдується на гойдалці, він поступово засвоює уявлення про ритм, простір, нарощує м'язову силу, вчиться зберігати рівновагу. І не страшно, якщо у нього починає крутитися голова! Це дозволяє по-новому сприймати власне тіло.
* Заколисування нормалізує внутрішньочерепний тиск. Гімнастика Бобата використовує хитання для усунення деяких неврологічних проблем. Хитання сприяє розвитку почуття рівноваги, допомагає відчути своє тіло. Але зверніть увагу на те, що має значення напрям і ритм гойдання. Дуже сильне і швидке хитання призводять до перезбудження нервової системи. Це може викликати серйозні порушення центральної нервової системи. Говорячи про напрям хитання, слід зазначити, що при гойданні вниз-вгору виникає так званий ефект ліфта, що може підвищити внутрішньочерепний тиск. Качати потрібно повільно, з боку в бік.
* Заколисування заспокоює і маму. У йозі навіть є спеціальні вправи з розгойдуванням, які використовуються для розслаблення.

Аргументи «проти»:
* Формується звичка засинати тільки при заколисуванні. Без цього дитина заснути не може. Сон - природна потреба, і треба засинати без всяких додаткових впливів. Важливо створити ритуал відходу до сну (починати можна вже після 6-ти місяців) - викупалися, одягли піжаму, завісили штори, вклали спати іграшки, лягли в ліжечко, заспівали колискову або розповіли казку, поцілунок на ніч, вимикаємо світло і спимо.
* Противники заколисування часто цитують слова з книги «Здоров'я дитини і здоровий глузд його родичів» відомого лiкаря Е. О. Комаровського: «У дітей дуже слабкий вестибулярний апарат (орган рівноваги). При гойданні швидко виникає відчуття запаморочення, а в деяких випадках дитина просто втрачає свідомість. На народнiй мовi це називається «заколисало». Малюка, який звик до хитання, відучити виключно складно. Тому дуже важливо не починати, оскільки заколисування, м'яко кажучи, не дуже корисне для дитини і не дуже приємне для батьків». Але, схоже, зараз Комаровський вже не настільки негативно ставиться до заколисування. Ось його відповідь на питання про шкідливість заколисування, розміщена в Інтернеті: «Мільярди дітей, яких колихали (заколисували) батьки, благополучно виросли, і ніяких шкідливих наслідків заколисування ніхто і ніколи не виявляв. Таким чином, абсолютно однозначно можна стверджувати: заколисування не шкодить. Особисто мене заколисування більше хвилює не з позиції здоров'я малюка, а з позиції здоров'я сім'ї. Невже хитання є оптимальним видом занять для сучасної жінки? Чому я проти заколисування? Бо бачу регулярно і в безлічі побічні ефекти. Нещасна жінка з хронічним недосипом. Лихий чоловік, який хоче, щоб дружина спала з ним, а не ходила, як зомбі, ночі безперервно. Ви все встигаєте - і качати, і собою займатися, і чоловіка любити, і про інших дітей не забувати? От і добре. Качайте на здоров'я!».
* При дуже сильному й інтенсивному заколисуванні можна завдати шкоди здоров'ю малюка. Існує навіть так званий синдром «струснути дитину», яка може виникнути у малюків при надмірно інтенсивному заколисуванні. Приміром, крихітка вередує ночі безперервно і виснажена мама може зірватися від втоми, почати трясти малюка. Голова його непропорційно велика по відношенню до тулуба, м'язи шиї слабкі і стінки судин ще дуже неміцні. При струшуванні голова мотається вперед-назад, і це може привести до розривів судин головного мозку.
* При заколисуванні виникає запаморочення. Виникає звичка до цього відчуття. Існує теорія, втім, дуже спірна, що в дорослому віці дитина може в пошуках цього відчуття запаморочення з дитинства призвичаїтися до куріння, алкоголю, наркотиків.
* Заколисування шкідливе для батьків. Для жінки, ослабленої вагітністю, звичка до заколисування може обернутися болями в спині і в руках.

Тож, так чи ні? Це рішення кожному з батьків потрібно прийняти самому. Важливо не брати за основу шаблони і готові схеми, а прислухатися до своєї дитини і закликати на допомогу закладену природою батьківську інтуїцію і здоровий глузд. Якщо можна малюка вкласти спати без заколисування, краще спеціально до нього не привчати. А заколисування, при необхідності, використовувати тільки як частина гімнастики Бобата. Діти до 5-6-ти місяців дуже часто засинають самі, після їжі, якщо у них нічого не болить і вони не відчувають дискомфорту. Їх качати не треба. Треба дати їм побути активними, і вони заснуть самі. Але, якщо є якісь неврологічні проблеми, як правило, малюк дуже любить перебувати на руках і заколисування допомагає йому розслабитися. Не вірно думати, що цього потребують тільки не дуже здорові діти. Багатьом здоровим теж подобатися, коли заколисують, i вони отримують від цього величезне задоволення!
 

Популярнi статтi:
Чи потрібна соска-пустушка
Правила безпеки
Чому малюк прокидається вночі
Перший день народження
Розвиток кистей рук