Заняття з ерготерапевтом
   
 

Заняття з ерготерапевтом

Лікар-ерготерапевт досі для багатьох поняття незнайоме. Небагато, на жаль, знають, що ерготерапевти займаються з дiтьми, які з тих чи інших причин не навчилися робити те, що повинні за віком. Може і не повинні, але, у всякому разі, саме так написано в розумних книжках: у рік дитина повинна вміти...

На прийом до цього фахівця рекомендують ходити, починаючи з тримісячного віку, кожні 3 місяці. Хоча деякі вважають, що перший візит можна приурочити до першого дня народження. Дитині рік. Що вона вміє? Що освоїла до цього віку? Батькам завжди здається, що їх дитина найталановитіша і розвинена не за віком. Але, погодьтеся, спеціалісту видніше, що повинен вміти однорічний малюк. «Але ми ж відвідували в рік педіатра, невропатолога, окуліста!» - можуть заперечити батьки. Так. Але ерготерапія - це окремий напрямок. Спеціаліст дізнається, чи правильно розвивається дитина, чи немає в неї яких-небудь відхилень, і допомагає надолужити прогалини в розвитку, якщо вони виявлені. Візит до ерготерапевта на кшталт розваги. Так, вас зустріне людина в білому халаті, але кабінет дитячого ерготерапевта - це повна кімната іграшок! Цей лікар лікує, граючи, за допомогою звичайних, але дуже корисних іграшок - кубиків, стаканчиків, коробочок з кришками.

Тест №1: на мислення. До року малюк повинен навчитися перегортати книжку, звертати увагу на картинки. Повинен знати як мінімум одну частину тіла - показати на собі або на інших носик або очки. Йому вже пора навчитися відкривати коробочку, розуміти, що в неї треба щось класти і щось діставати. Дитина повинна не тільки виконувати все це самостійно, а й знати команди: відкрий, закрий, дай, принеси. У цьому віці дитина вже може не лише знімати, але і намагатися одягати кільця на іграшковій пірамідці. До речі, іграшку-пірамідку варто купити дитині, як тільки вона почне грати, лежачи на животі. Спочатку буде стягувати колечка, коли почне сидіти, місяців з восьми стане піднімати їх вгору, а до року навчиться вдягати назад на пірамідку. Хоча іноді, щоб одягнути кільця, дитині просто не вистачає посидючості.

Навички, які отримала дитина до року, багато що говорять про її розвиток. Наприклад, такі навички, як уміння розбирати різні за розміром коробочки і складати їх назад, одну в іншу, вміння підтягувати до себе іграшку на мотузочці, вміння катати машинку або іграшку на коліщатках, говорять про те, наскільки розвинені у малюка координація і мислення. До речі, однорічна дитина повинна не тільки вміти показувати свої знання, а й вчасно зупинятися, знати слова «ні» і «не можна».

Тест №2: як грати? Не дивуйтеся і не турбуйтеся, якщо ви дізнаєтеся, що не зовсім правильно займаєтеся з дитиною. Де проводить більшу частину часу ваш малюк? Напевно, на підлозі. Але чим раніше дитина звикне сидіти за дитячим столиком, тим легше батькам потім буде з нею займатися. Займатися за столом можна починати вже місяців з восьми. Тоді до року у дитини буде чітке розуміння, навіщо потрібні стіл і стілець, і сідати вона буде не зі сльозами, а з посмішкою. Іноді до ерготерапевта на прийом приходять з півторарічними малюками, які звикли грати виключно на підлозі, і за стіл їх просто не посадити. Як же з таким пацієнтом спілкуватися? Тому батькам краще привчити до цього дітей заздалегідь.

Виникає питання - як повинна сидіти дитина? Чи можна в такому віці говорити про поставу? Головне - стежити за тим, щоб дитина не сиділа, розвалившись, а тримала спинку рівно. Протипоказані заняття за столом можуть бути лише у випадку, якщо у дитини є затримка в розвитку, і до року вона ще не може самостійно сидіти. Якщо однорічна дитина при спробі її посадити починає вередувати, нервувати, засмучуватися - це має послужити для батьків сигналом до того, що дитину слід показати спеціалісту. Правильна посадка - це пряма спина і ніжки, що впираються в підлогу. Правда, підібрати дитині стілець по росту досить складно, малюки так швидко ростуть. У цьому віці добре підійдуть спеціальні стільці, у яких регулюється висота сидіння, і класичні столи-трансформери (стіл для годування, який перетворюється на стіл і стільчик для занять).

Тест №3: з чим грати? Не варто дивуватися й засмучуватися, якщо малюк пограє з новою іграшкою всього 15-20 хвилин. Для нього це вже великий подвиг - так довго приділяти увагу одній і тій же речі. Але це зовсім не означає, що не варто привчати дитину до посидючості. У однорічної дитини в дитячій кiмнатi непогано «поселити» іграшку на коліщатках, іграшку на мотузочці, іграшку з кришечкою, дві схожих іграшки різних розмірів (щоб дитина вчила поняття велика-маленька), книжки, стаканчики різних розмірів (які можна складати один в іншій), пірамідку, кубики (краще розміром 2 на 2). Деякі речі не обов'язково купувати, їх можна виготовити самостійно. Наприклад, дати малюкові вузький стакан і кілька незаточенних олівців - нехай вчиться потрапляти предметом в предмет. Дуже важливо, щоб іграшки були спрямовані на розвиток дрібної моторики. Але, якщо вдома плюшеве або лялькове царство, не забувайте тренувати дитячі пальчики на вулиці: шишки, дрібні камінчики, палички, листя, які дитина збирає і перебирає в руках, прекрасно зміцнять пальчики дитини і розвинуть у неї дрібну моторику. І пам'ятайте, якщо будь-яка функція малюка не розвинулася вчасно, сама вона потім не розвинеться ніколи. Нею треба буде займатися спеціально. Голова - в пісок, проїхали і забули - тут не пройде. І якщо ви не впевнені в тому, що впораєтеся своїми силами, звертайтеся до фахівця.




Всi статтi роздiлу
 


 
 


Популярнi статтi:
Щеплення: за i проти
Кашель - захисна реакція
Порушення м'язового тонусу
Перша допомога дитинi
Грибок на ногах