РОЗДIЛИ



     

Всi статтi роздiлу

Пісочна терапія


Пісочна терапія («sandplay» - iгри з піском) - одна з найбільш цікавих і перспективних методик психотерапії. Заснована вона на юнгианскому психоаналітичному підході. Він має на увазі, що психіка людини володiє власним внутрішнім імунітетом і має в собі всі необхідні ресурси до самовідновлення після психологічних травм.

У чому ж полягає цей дивовижний метод? Клієнту (і, до речі, зовсім необов'язково дитині, пісочна терапія успішно застосовується і з дорослими) пропонується створити композицію в спеціальному ящику з використанням матеріалу, яким є як сам пісок, так і величезна кількість (на вибір) мініатюрних фігурок. Ці фігурки повинні бути надані в різноманітності, що включає різні групи об'єктів: люди, тварини, рослини, речі, предмети побуту, символічні предмети і т.д. З усього цього дитина створює свою власну картину світу на поточний момент.

Найчастіше в дитячому віці iгри в такій «пісочниці» є динамічними: дитина не просто створює тимчасовий розріз своєї картини світу (це, найчастіше, відбувається з дорослими), але і розігрує окремі ситуації між об'єктами, які беруть участь в композиції. На ці маленькі інсценування варто звернути особливу увагу: саме таким чином дитина розповідає, як вона насправді сприймає ту чи іншу ситуацію (конфлікти батьків, обстановку в дитячому садку або школі).

Фахівці особливо рекомендують даний напрямок арт-терапії для роботи з такими проблемами, як:
- затримка психічного розвитку;
- конфліктність у взаєминах з оточуючими, агресивність;
- дитячі страхи, в тому числі, панічні атаки;
- труднощі у виразі емоцій, замкнутість.

Найпривабливіше в даному напрямку арт-терапії - відсутність обов'язкової інтерпретації того, що відбувається. Звичайно, таку інтерпретацію вам дасть кваліфікований арт-терапевт. Але «пісочниця» психологічно цілюща сама по собі! Адже не дарма людина вже протягом багатьох сотень років так тягнеться до піску, а діти навіть звичайні дворові пісочниці вибирають улюбленим місцем для ігор.

Саме пісок легко стає для дитини засобом вираження невербальної експресії: приймаючи практично будь-яку форму (особливо, якщо задіяти воду), він є своєрідною площиною для втілення фантазій дитини. До цього додається і винятковий психотерапевтичний ефект самого дотику до піску. Психологи вважають, що крім подолання труднощів, такі ігри з піском розвивають дрібну моторику рук, творчий потенціал, просторове сприйняття і образно-логічне мислення. Також підкреслюється і глибший вплив пісочної терапії: гармонізація внутрішнього світу, засвоєння моральних норм та принципів добра і зла.

Якщо у дитини дійсно є проблеми, що вимагають втручання психолога або психотерапевта, має сенс звернутися за консультацією до професіонала, що займається пісочною терапією. Однак можна займатися такими іграми з піском і вдома, для загального розвитку дитини та профілактики комунікативних порушень. Для цього потрібно спорудити вдома маленьку пісочницю. Вона являє собою ящик (стандартна пропорція підстави 70/60 см з висотою стінки не більше 15 см) блакитного кольору (традиційний колір для роботи з підсвідомістю, може бути символом води або повітря). Пісочницю необхідно заповнити чистим дрібним піском наполовину. Якщо ви власноруч збираєте пісок на пляжі, варто його попередньо просіяти і прожарити в духовці!

Також для роботи потрібно зібрати колекцію різноманітних фігурок (процес формування цієї колекції нерідко стає захоплюючим заняттям для самих батьків). Її зручніше розбити по групах відповідно символіці (тварини, рослини, людські фігурки, природні матеріали, казкові персонажі, будівлі і так далі). Варто окремо відкласти об'єкти, що символізують страхи, негативні і позитивні емоції. Колекція з часом може поповнюватися.

Коли психотерапевтичний простір буде сформовано, можна запропонувати дитині гру. Ні в якому разі не можна нав'язувати! Коли виникне бажання, дитина сама приступить до дій. За грою можна спостерігати, задавати питання («Чому лисичка заривається в пісок?», «Що відчуває оленятко?"), стимулювати активність дитини.

Не наполягайте на своїх інтерпретаціях, а краще взагалі не озвучуйте їх! Дуже швидко ви ввійдете в смак такої ролі обережного спостерігача і навчитеся набагато краще розуміти свою дитину. До речі, якщо буде вільна хвилинка, можна і самому позайматися в такій пісочниці. Це зніме емоційну напругу і дозволить краще зрозуміти власні мотиви і приховані бажання. Рекомендований вік терапії - від трьох років. Пісочницю без використання фігурок (прості маніпуляції з піском) можна вводити і раніше, починаючи з 6-8 місяців.
 

Популярнi статтi:
Профілактика агресивної поведінки
Непросте виховання
Норовливість - протест проти способу життя
Діти - реалісти і практики
Як розмовляти на важкі теми