РОЗДIЛИ



   
   

Всi статтi роздiлу

Похвала: користь чи шкода


Багато батьків вірять, що похвала допомагає дитині придбати впевненість у собі. Однак похвала може бути як корисною, так і принести шкоду. Чи означає це, що похвала застаріла? Зовсім ні. Хвалити дитину необхідно! Люди, що займаються вихованням і навчанням дітей, батьки повинні мати на увазі, що починати будь-яку справу треба з почуттям успіху (це справедливо не тільки відносно дітей, але і дорослих). Відчуття успіху має виявлятися не тільки в кінці, але бути і на початку дії. Однак не варто користуватися похвалою направо і наліво. Адже, призначаючи ліки для хворого, лікар обов'язково вказує час їх прийому, дозу, враховує протипоказання, можливість алергічних реакцій. Похвала - це теж ліки, причому сильнодіючі, і з нею потрібно звертатися обережно: оцінювати, хвалити можна тільки вчинки і справи дитини, а не її саму.

Взагалі, надмірна похвала батьків виховує в дитині істероїдні риси характеру у вигляді надмірної потреби в захопленому визнаннi її особистості. Психологи вважають, що оцінка дитиною своєї особистості складається з двох моментів: з того, що дитина сама i на підставі наших слів, думає про себе. І все-таки для чого потрібна похвала дитині? Для того, щоб надати їй впевненість у собі, якщо цього не вистачає, додати сили.

Прийміть на озброєння рекомендацію: хвалити вчинок і тільки вчинок! «Якщо ви не знаєте, за що похвалити дитину, придумайте це!» - резонно радить психіатр і психотерапевт В. Леві. Головне, що тут має бути передано дитині, це щира віра в її можливості. Щось подібне фігурує у дорослій соціальнiй психології під назвою "авансування довіри", що обумовлює значний особистісно і професійно розвиваючий ефект. Техніка інтенсивної психотерапії в роботі з дорослими людьми, насамперед, заснована на вірі у можливості росту особистості.

А тепер про те, як хвалити не слід:
1. Шкідливо, якщо хвалять дитину за те, що їй дається легко, за те, що дано самою природою. Похвала не за працю, не за зусилля, а всього лише за наявність здібності не дає нічого, що дійсно було б необхідно дитині для розвитку. А нашкодити вона може. Повторення похвали без необхідності діє, як наркотик: дитина звикає до неї і чекає її. Вона переймається почуттям своєї переваги над іншими, а якщо не привчена до праці, то може не відбутися, як особистість: егоцентризм повністю замкне її на собі, вона вся піде в очікування захоплення і похвал. Їх припинення викличе той хронічний дискомфорт, з якого народжуються заздрість, дріб'язкова образливість, ревнощі до чужого успіху, підозрілість та інші тяжкі атрибути егоцентризму.

2. Удвічі шкідливо хвалити того, кому щось дається легко, ставлячи його в приклад тим, кому це ж дається важко, всупереч зусиллям. Сам факт несправедливої оцінки зусилля, вірніше, замовчування, ігнорування його, важко травмує психіку дитини (і не тільки дитини!). А протиставлення не може викликати бажання брати приклад з того, кого несправедливо хвалять. Навпаки, воно тільки відсуває їх один від одного, пригнічуючи одного і розбещуючи іншого. Протиставлення культивує нездорове суперництво, яке стимулює зовсім не старанність, а егоцентричні тенденції.

3. Шкідливо, коли хвалять дуже часто, без всякої необхідності і нещиро. Це і знецінює похвалу, і привчає до дешевого успіху.

4. Важливо хвалити конкретний вчинок дитини, те, що вона зробила, чого досягла, а не її особистість в цілому. Інакше можна сформувати у дитини занадто велику зарозумілість і необ'єктивно завищену самооцінку.
 

Iншi статтi роздiлу:
Що означає правильна похвала
Як часто хвалити дитину
Дитяча грубість
Боротьба з хамством
Причини дитячої агресії