Звідки беруться діти




Iншi статтi раздiлу:
Прискорений метод привчання до горщика
Чим зайняти дітей на святі
Як зробити, щоб дитина Вас почула
Як навчити малюка одягатись
Фізкультура для дітей


Всi статтi роздiлу

Звідки беруться діти


Напевно, ви вже замислювалися, як підготувати дитину до дорослого життя, дорослих відносин. А, можливо, вона тiльки запитала звідки беруться діти, і ви завмерли, не знаючи, як правильно повестися, як відповісти йому на це непросте питання. Мабуть, нікого не потрібно переконувати в тому, що статеве виховання дітей має здійснюватися в сім'ї. Але як? Адже можливих варіантів роз'яснення тих чи інших питань багато, а обрати треба один. Знання принципів статевого виховання допоможе батькам самостійно знаходити вихід у важких педагогічних ситуаціях. Від того, як зуміють батьки дохідливо й зрозуміло пояснити сину чи дочці різні життєві явища у взаєминах статi, залежатиме і формування статевих установок дитини, розуміння своїх обов'язків, необхідності управління собою, своїми бажаннями і поведінкою.

Чи приділяєте ви увагу статевому вихованню дітей? А які завдання ви ставите перед собою при цьому? Кожен з батьків, мабуть, хоче, щоб дочка виросла м'якою, турботливою, чуйною жінкою, щоб любила своїх дітей. Щоб син став опорою батьків і власної сім'ї, щоб виріс мужнім, сильним, цілеспрямованим. Адже, засвоєння дитиною статевої ролі, характер розвитку її сексуальності багато в чому залежить від батьківської сім'ї, яка може найбільш гармонійно поєднати біологічні і соціальні начала особистості.

Коли батьки починають замислюватися над тим, як складаються взаємини їхньої дитини з протилежною статтю? Найчастіше, коли діти стають підлітками. Отже, дошкільний і молодший шкільний вік, сприятливі для розвитку вміння хлопчиків і дівчаток спілкуватися, здебільшого, на жаль, залишаються поза нашою педагогічною увагою. Побутує хибна думка, що не варто спеціально привертати увагу батьків до питань статевого виховання дітей дошкільного віку. Мовляв, цей період статевого розвитку вчені вважають асексуальним, тобто таким, коли статеві гормони не впливають на розвиток організму дитини та її поведінку. Проте, саме цей етап розвитку і виховання закладає основи моральних установок психологічних особливостей майбутніх жінок і чоловікiв, створює необхідні передумови для ідентифікації статевої ролі. Повсякденна підготовка до виконання подружніх і батьківських ролей, успіх освоєння яких багато в чому визначає особисте щастя людини - це мета статевого виховання. А хто з нас не бажає щастя своїм дітям?

Уміння відповідати соціально прийнятим зразкам статевої поведінки. Створювати стабільні взаємини з особами протилежної статі, сприятливі взаємини з близькими і рідними не належить до вроджених здібностей. Так само, як до вибору і самоствердження в професії, так і до виконання ролі чоловіка і жінки, матері і батька, сім'я і суспільство готують людину впродовж усього життєвого шляху. Зараз перед батьками стоїть потрійна задача. Більшість з них хочуть говорити зі своїми дітьми чеснiше, ніж це робили їх власні батьки. Так що, перше завдання - це самим оволодіти всією новою інформацією. Друге завдання - відчувати себе впевненіше і передати цю інформацію своїм дітям. А третє завдання полягає в тому, щоб усвідомити, що ви, тим самим, навчаєте також інших членів своєї сім'ї та суспільства.

Принципи статевого виховання дітей. Кому з батьків не доводилося соромитися при "важких" питанням або міркуваннях дітей? Відповіді на "важкі" питання малюків і ще більш складні проблеми, які ставлять перед батьками підростаючі діти, багато в чому визначають позицію, ставлення сина чи доньки до інтимної сфери життя людини. Хлопчик - молодший школяр, чекаючи разом з мамою своєї черги до лікаря, з цікавістю розглядає, як поряд з ним сповиває крихітну донечку молода мама, міняє їй підгузок. "Куди ти дивишся? А ну, відійди від неї!" - перехопивши погляд сина, спрямований на геніталії дівчинки, роздратовано зауважує мама. Поруч з ними друга мама з сином. Її педагогічна тактика дещо інша: "Давай подивимося на маленьку дівчинку. Які в неї маленькі ніжки, пальчики, які ніжні п'яти. Яка вона ще безпомічна (бачиш, уже мокра лежить), як багато уваги ще потребує. Ти в її віці був таким ж симпатичним малюком". Безперечно, дві материнські тактики виховання синів принесуть різні плоди. Хочуть того батьки чи ні, а їхнього сина чи дочку неможливо захистити від моральних аспектів сексуальної інформації, від пізнання культури статевих взаємин знайомих людей. Складні питання обов'язково виникнуть. Якщо батьки не зможуть задовольнити повною мірою пізнавальних інтересів дітей щодо нормативів статевої поведінки, дефіцит сімейної, домашньої інформації обов'язково поповниться вуличною.

Природність поведінки дорослих і, насамперед, батьків, атмосфера готовності вичерпно відповісти на всі без винятку запитання дитини, вміння пояснити важкі теми без сорому й страху - неодмінна педагогічна умова правильного статевого виховання дітей. Пригадайте, які емоції викликають у вас "складні" дитячі запитання? На вашому обличчі виразно проявляються не тільки розчарування, але і розгубленість, сором. Наші діти - хороші психологи, і їм неодмінно передається афектація поведінки матері або батька, їх невпевненість в собі. Діти жодним чином не бачать зв'язку між народженням дітей і еротикою, а ми, дорослі, привносимо наш дорослий еротичний досвід у невинний пізнавальний інтерес. Діти не розуміють відмінності між запитаннями: "як відрізнити їстівні гриби від неїстівних?" і "як відрізнити хлопчиків від дівчаток?", але відмінність реакцій тат і мам на них помітять відразу і починають виділяти окреме коло питань, які, на їхню думку, стосуються брудної, непристойної сторони життя людини.

Від низької статевої культури йдуть грубі помилки в ставленні до питань дитини: "Ось тобі й на, ти вже цим цікавишся? Швидко ж ви ростете, далеко підете!", або "Ха-ха, підійди краще до мами (бабусі)". Особливо часто батьки припускаються помилок під час спільного перегляду телевізійних передач і фільмів, де є еротичні сцени. Окремі батьки намагаються або відволікти увагу дітей усілякими способами, що прекрасно розуміють діти, або ж починають сміятися, кидають багатозначні репліки про поцілунки, обійми закоханих. Обидві реакції негативно відображаються на вихованні статевих почуттів дитини, формують у неї переконання, що в ласках, любові чоловіка і жінки є щось непристойне.

Якими б не були наші відповіді сину чи дочці в їх чотирирічному, семирічному чи п'ятнадцятирічному віці, вони за змістом повинні бути правдивими, об'єктивними, науковими та сприяти підтримці здорового психологічного клімату в родині. Нерідко психологічний дискомфорт викликають у батьків і дітей назви статевих органів. Як правило, спілкування ведеться в сім'ї дитячою мовою. Підростає малюк і дитяча мова нерідко витісняється термінами, які побутують у вуличному вжитку. Пестливі назви, прийняті в батьківській родині, вже не влаштовують підлітка, який прагне бути дорослим. Тому відбувається швидка асиміляція дорослих, вуличних термінів. Чи варто змалку привчати дітей до наукових медичних назв геніталій чоловічого і жіночого організму?

Казки про лелек, легенди про народження в капусті, про покупку в магазині і інших варіантах не тільки не відволікають від таємних аспектів буття людини, а й заважають нормальному розвитку статевої свідомості дитини. Рано чи пізно вигадане стає реальністю, уточнюється і доповнюється вуличною "освітою". А замість цього приходить розчарування дітей, недовіра до батьків, а іноді і бридливе підозріле ставлення до рідних, як до обманщиків. Пояснення, якого чекають діти, має випливати з невигаданих, усталених законів природи, бути з нею в гармонії і співзвучності. Добре, якщо ви з раннього дитинства сформуєте в сина чи доньки настанову на те, що існує закон продовження роду, якому підкоряється все живе на Землі.

Чим старшими стають діти, тим менше у них питань. І це не дивно, адже дорослі не звикли йти назустріч дитячим проблемам в інтимному житті. Але саме тут потрібна допомога, іноді навіть і швидка. А якщо ви вважаєте себе не досить компетентним у тих чи інших питаннях, пов'язаних зі статевими інтересами дитини, вашим порадником і другом може стати книга. Дайте її прочитати синові або доньці. Пояснення батьків мають бути доступними для осмислення дітьми, відповідати рівню їх психічних та інтелектуальних можливостей. Зрозуміла для дитини інформація не викликає, як правило, додаткових питань. Відомий психіатр В. Леві підкреслює, що батькам не варто входити в деталі питання, забігаючи в поясненні на три роки вперед, або без потреби поглиблювати інформацію, перетворювати коротку відповідь на доповідь або лекцію.

З практики роботи психотерапевтом він описує такий випадок. Мати у відповідь на звичайне у семирічному віці питання сина звідки беруться діти, прочитала йому цілу лекцію. При цьому вимкнула світло, засвітила свічки і в патетичному тоні почала повість про важливу місію чоловіка і жінки. Не дивно, що такий виклад інформації викликав у хлопчика шок, і виникла необхідність у допомозі психіатра. Фахівці підкреслюють, що інформація з питань статі повинна бути адресною, тобто відповідати певному віку. З дитиною слід з'ясовувати тільки ті питання, які цікавлять її в даний момент, говорячи тільки про те, що вона запитує. При цьому, відповіді мають бути лаконічними, стислими й однозначними. Як влучно висловилася одна мама, варто керуватися принципом американської реклами - говорити правду і тільки правду, але не всю.
Перший мiсяць || Перший рiк || Вiд року до трьох || Вiд трьох до семи || Одяг, iграшки || Подорож з дитиною