Всi статтi роздiлу

Чому дитина щось робить лівою рукою

Чому дитина хоче щось робити лівою рукою? Чому їй це зручно? Як вiдомо, ліва півкуля мозку керує правою половиною тіла, а права - лівою. Природі людини чужа симетрія. Тому не тільки руки, але і всі парні органи й системи людини нерівнозначні, асиметричні. У першу чергу, це стосується сприйняття (зір, слух) і руху. Наприклад, у будь-якої людини одне око ведуче, а друге - підлегле, одне вухо сприймає більше і більш активне, а інше, образно кажучи, на других ролях. Те ж саме і в руховій сфері: одна нога сильніша, активніша, робить більший крок і навіть трохи довша своєї «колеги». Про руки і говорити нічого: явна перевага однієї з рук - лівша чи правша - помітно одразу.

Говорити, що людина лівша, не завжди правильно, вірніше буде сказати ліворука. Адже вона може мати провідну праву ногу, праве вухо і око. А справжній лівша - це той, у якого провідну роль відіграє не тільки ліва рука, а й ліве вухо, ліве око. Щоб визначити у дитини ведуче око, скрутіть трубочкою аркуш паперу і попросіть через цю трубочку на що-небудь подивитися. До якого ока малюк її піднесе, те і є головним. Знайти провідне вухо допоможе годинник. Запропонуйте дитині послухати, як вiн цокатиме. До якого вуха малюк його прикладе, те і провідне. Зверніть увагу, якою рукою дитина малює, бере ложку, копає лопаткою в пісочниці.

Переучувати чи ні? Незважаючи на те, що зараз ставлення до лівшiв і методи роботи з ними в дитячих садах і школах змінилися, батьки все-таки задаються цим питанням. Дуже часто дорослі не розуміють особливостей «лівші» і ставлять перед ним нездійсненні завдання. Давайте з'ясуємо причину «лівизни». На ваш погляд, яка з півкуль мозку головна - ліва чи права? Пам'ять, мова, зорове або слухове сприйняття, рахунок, орієнтація в просторі - все це результати спільної роботи обох півкуль мозку. При цьому, кожна з них грає свою роль. Права півкуля, в основному, відповідає за ліву сторону тіла: приймає інформацію від лівого ока, вуха, лівої руки, ноги, а ліва півкуля обслуговує праву сторону тіла. Праворукі - це люди, у яких більше розвинена ліва півкуля. А ліворукі - ті, у яких розвинене більше права півкуля.

Буває, що лівшизм - це спосіб подолання мозком дитини наслідків якоїсь родової травми. Наприклад, якщо ліва півкуля постраждала, то права бере на себе частину її функцій, і дитина стає вимушеною лівшею. А буває, що ліворукість передається у спадок. У випадках, коли один з батьків або його родич - лівша, ймовірність появи в родині малюка-лівші дуже висока. У таких випадках переучувати малюка не варто. Його мозок вже так запрограмований. І насильницьке переучування, а дитина, якщо подивитеся, буде противитися перенавчанню, лише нашкодить. Не можна ламати вже налагоджені механізми, інакше дитину можна довести до емоційного зриву, привести до заїкання, дефектів читання і письма. Дорослі повинні зрозуміти, лівшизм - це не погана звичка, яку потрібно просто викорінити, змушуючи дитину все робити правою рукою. Це один з варіантів нормального розвитку організму, пов'язаний з особливостями роботи головного мозку.

Ліву півкулю називають раціонально-логічною. Праву - емоційною, вона відповідає за образне мислення, сприйняття мистецтва. Праворуким легше вдаються математичні розрахунки, вони славляться своєю логікою. Всю інформацію про світ вони воліють пропускати через розум, а вже потім через серце. Ліворукі зовсім інші. Вони чуйно прислухаються до оточуючого їх світу і переживають все через емоції. Їм дуже важливі власні відчуття, саме серцем вони можуть приймати і розуміти світ. Серед ліворуких багато музикантів, письменників і художників. Як правило, ліворукі - дуже чутливі люди, навіть якщо їх талант не проявився у вигляді прагнення до живопису, музики чи поезії. Ліворукі - дуже ранимі, а праворукі більш тверезі і розважливі.

Перевчаючи лівшу, дорослі намагаються переробити біологічну природу дитини, але їм не під силу змінити роботу півкуль головного мозку. У дитини-лівші є два шляхи розвитку: вона буде нормально розвиватися, але писати, їсти лівою рукою або буде писати правою, але перетвориться на невротика. Доведено, що у переучених лівшів бувають такі неврологічні прояви, як порушення сну, апетиту, тики, заїкання, дратівливість, різка зміна настрою. Тому на питання, переучувати лівшу чи ні, лiкарi однозначно відповідають: «Ні!». При цьому, зауважуючи, що іноді буває, дитина сама прагне навчитися писати і їсти правою рукою, як усі. У цьому випадку варто не заважати дитині.

Хай малюк сам зробить свій вибір, якою рукою буде писати, малювати. Дорослі, не заважайте маленькому шульзі освоїтися у світі правшів, щоб він не вважав себе якимось неповноцінним. Адже психологи стверджують: лівші відчувають дискомфорт в нашому світі, де все для праворуких. Комплекс лівші. Не потрібно говорити дитині, що вона не така, як усі, щоб у неї не сформувався комплекс лівші. Лівші знаходяться в постійному стресі, можуть навіть хворіти від того, що їх не розуміють у світі праворуких.

Комплекс лівші, як стверджують дитячі психологи, найчастіше з'являється, коли увагу на лівшизмi першокласника загострює вчитель. Якщо це відбувається, обов'язково поговоріть з учителем. Швидше за все, він це робить, не усвідомлюючи наслідків, може зламати дитину, але толку не доб'ється. У школі повинні прийняти і не таку, як усі, дитину та надати їй свободу вибору, якою рукою писати.

Слід знати, що при навчанні для лівшів важливі почуттєві відчуття (зорові, дотикові). Тому, для кращого розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу використовуйте наочні посібники, малюнки. Виявляється, для лівшів, буває і правшів, важка робота у великих групах при жорсткому регламенті і строгому підпорядкуванні. Ще одна особливість. Нерідко олівець у дитини-лівші дивиться убік, майже паралельно рядку. Змініть положення листа паперу або напрям нахилу. Нічого страшного, якщо зошит буде лежати майже перпендикулярно до звичайного стану. Помічено, що лівші важко орієнтуватися в просторі. Часто такі діти зображають малюнок догори ногами, пишуть дзеркально. Щоб допомогти шульзі орієнтуватися на аркуші паперу, запропонуйте йому прості графічні завдання і вправи. Зайвий раз похваліть дитину, нехай навіть за маленькі успіхи. Лівші, як правило, дуже ранимі і чутливі. Якщо у батьків виникають сумніви, чи правильно вони займаються зі своїм маленьким лівшею, слід звернутися за консультацією до невролога.