Вроджена сліпота


Зрячiй людині важко собі уявити, як можна жити в світі, де панує повний морок. Потрапляючи в темну кімнату або опиняючись в замкнутому неосвітленому просторі, ми тут же губимося, стаємо безпорадними. Але ж є люди, яким природа приготувала настільки страшне випробування, проходити через яке їм доводиться день у день, кожну хвилину. І ще сумніше, що страждати доводиться не тільки дорослим, але й дітям. Вроджена сліпота - діагноз, який ставлять, на жаль, тисячам малюків в усьому світі.

Яким сильним ударом може стати для батьків діагноз, поставлений малюкові, - сліпота! Батьки з жахом думають про майбутнє своєї дитини: як вона буде жити, не бачачи нічого? Чи зможе вчитися, працювати? Але тут головне зрозуміти одне: якою б важкою не була форма захворювання (від часткової втрати зору до повної сліпоти), тільки від батьків залежить, яке майбутнє чекає їх дитину. Якщо батьки наберуться достатньо терпіння і сил, щоб повністю присвятити себе адаптації малюка до нормального життя, можливо, пройдуть роки, і вони побачать результати, які перевершать всі їхні очікування.

Сліпі діти до двох-трьох місяців поводяться практично так само, як і здорові. Але по закінченню цього часу починають проявлятися особливості, які свідчать про порушення зорового сприйняття. Виникають проблеми в освоєнні рухових рефлексів, навичок сидіння, а після - ходьби. Але ні в якому разі батьки не повинні опускати руки. З цього моменту необхідно зібрати всю волю в кулак і змусити себе і дитину повірити в те, що вона обов'язково освоїть всі необхідні навички для того, щоб адаптуватися до світу зрячих людей.

Відомо, що люди з пороком зорового сприйняття мають більш чутливі органи слуху, нюху, дотику, смаку. Це сприяє отриманню дитиною інформації про навколишній світ без допомоги зору. І завдання батьків стоїть в тому, щоб допомогти дитині максимально розвинути всі ці органи чуття. Для посилення тактильної чутливості малюка його слід класти на тканинні матеріали з різною текстурою, характером поверхні (шовк, бавовну, оксамит і т. д.). Якщо дитина частково володіє зором, то половинки тканини повинні відрізнятися ще й за кольором (бажано підбирати контрастні забарвлення).

Дитина дуже чутлива до материнської ласки і ніжних дотиків. Жорсткі, невпевнені рухи можуть викликати занепокоєння, страх, що виражається через плач, підвищену збудженість. Малюки ще не розуміють мову своїх батьків, але відрізняють тембр і тон голосу. Тому слід уникати підвищених тонів, криків в їх присутності. Намагайтеся зробити так, щоб дитина активно брала участь у житті родини, допомагала у всьому. Також необхідно багато спілкуватися з нею. Навички ведення діалогу допоможуть малюкові розкритися, відчути себе впевненішим, розповісти батькам щось і вислухати їх.

Для сліпого малюка органом зору служать руки. Слід всіляко заохочувати його прагнення за допомогою рук обстежити навколишні предмети, речі. Коли батьки показують що-небудь дитині, необхідно накладати свої руки поверх її, пояснюючи і докладно описуючи при цьому зовнішній вигляд того чи іншого об'єкта.

Рекомендацій можна наводити багато, але головне, все ж, бути наполегливими і прагнути до досягнення головної мети - адаптації дитини до навколишнього світу.


Популярнi статтi:
Дитяча олігофренія
Як годувати дитину з ущелиною верхньої губи та піднебіння
Іпотерапія для дітей з порушеннями розумового розвитку
Формування особистості дитини з ДЦП
Діти з порушенням зору